Результати пошуку

Цікаво, а чи розголошую я зараз державну таємницю? Я ж добре пам'ятаю цей підручник з синім розмазаним штампом спецчастини і зошити для конспектів з пронумерованими сторінками, для вірності прошиті наскрізь товстою провощеною ниткою. Цілком таємно Я вчився на журфаці МДУ [Московський державний університет імені Ломоносова], у нас була військова кафедра. В обстановці секретності нас навчали бойової спецпропаганди - мистецтву сіяти розбрат в рядах супротивника за допомогою дезінформації та маніпуляції свідомістю. Страшна, доповім вам, штука. Без жартів. Бойова, або «чорна», пропаганда допускає будь-яке спотворення реальних фактів задля вирішення пропагандистських завдань. Це ефективна зброя, що використовується з єдиною метою вибивання мізків противнику. Метод «гнилого оселедця». Метод «перевернутої піраміди». Метод «великої брехні». Принцип «40 на 60». Метод «абсолютної очевидності». Всі ці методи і техніки ви теж насправді знаєте. Просто не усвідомлюєте цього. Як і годиться. Нас вчили використовувати техніки бойової спецпропаганди проти солдатів армії супротивника. Сьогодні вони використовуються проти мирного населення нашої власної країни [Росії]. Уже два роки, читаючи російські газети або переглядаючи телевізійні шоу, я з цікавістю відмічаю, що люди, котрі координують в Росії вкидання та інтерпретацію новин, явно вчилися за тим же підручником, у того ж таки бадьорого полковника або його колег. Ось наприклад метод «гнилого оселедця». Працює так. Підбирається брехливе звинувачення. Важливо, щоб воно було максимально брудним і скандальним. Добре працює, наприклад, дрібне злодійство, або, скажімо, розтління дітей, або вбивство, бажано з жадібності. Мета «гнилого оселедця» зовсім не в тому, щоб звинувачення довести. А в тому, щоб викликати широке, публічне обговорення його ... НЕсправедливості і НЕвиправданості. Людська психіка влаштована так, що, як тільки обвинувачення стає предметом публічного обговорення, неминуче виникають його «прихильники» і «противники», «знавці» і «експерти», оскаженілі «обвинувачувачі» і затяті «захисники» обвинуваченого. Але незалежно від своїх поглядів всі учасники дискусії знову і знову вимовляють ім'я обвинуваченого в зв'язці з брудним і скандальним обвинуваченням, втираючи таким чином все більше «гнилого оселедця» в його «одяг», поки нарешті цей "запах" не починає слідувати за ним всюди . А питання «вбив-вкрав-спокусив чи все-ж-таки ні» стає головним при згадці його імені. Або, наприклад, метод «40 на 60», придуманий ще Геббельсом. Він полягає у створенні ЗМІ, які 60 відсотків своєї інформації дають в інтересах супротивника. Зате, завоювавши таким чином його довіру, решту 40 відсотків використовують для надзвичайно ефективної, завдяки цій довірі, дезінформації. Під час Другої світової війни існувала радіостанція, яку слухав антифашистський світ. Вважалося, що вона британська. І тільки після війни з'ясувалося, що насправді це була радіостанція Геббельса, що працювала за розробленим ним принципом «40 на 60». Дуже ефективний метод «великої брехні», який трохи схожий на «гнилий оселедець», але насправді працює інакше. Його суть полягає в тому, щоб з максимальним ступенем впевненості запропонувати аудиторії настільки глобальну і жахливу брехню, що практично неможливо повірити, що про таке можна брехати. Трюк тут в тому, що правильно скомпонована і добре придумана «велика брехня» викликає у слухача чи глядача глибоку емоційну травму, яка потім надовго визначає його погляди всупереч будь-яким доказам логіки і розуму. Особливо добре працюють в цьому сенсі брехливі опису жорстоких знущань над дітьми або жінками. Припустимо, повідомлення про розп'яту дитину за рахунок глибокої емоційної травми, яку воно викликає, надовго визначить погляди того, хто отримав цю інформацію, скільки б його потім не намагалися переконати, використовуючи звичайні логічні докази. Але особливо полюбляв наш бадьорий полковник метод «абсолютної очевидності», що дає хоч і не швидкий, але зате надійний результат. Замість того щоб щось доводити, ви подаєте те, в чому хочете переконати аудиторію, як щось очевидне, само собою зрозуміле і тому безумовно підтримуване переважаючою більшістю населення. Незважаючи на свою зовнішню простоту, цей метод неймовірно ефективний, оскільки людська психіка автоматично реагує на думку більшості, прагнучи приєднатися до нього. Важливо тільки пам'ятати, що більшість обов'язково має бути переважною, а її підтримка абсолютною і безумовною - в іншому випадку ефекту приєднання не виникає. Однак якщо ці умови дотримуються, то число прихильників «позиції більшості» починає поступово, але впевнено рости, а з плином часу збільшується вже в геометричній прогресії - в основному за рахунок представників низьких соціальних верств, які найбільш схильні до «ефекту приєднання». Одним з класичних способів підтримки методу «абсолютної очевидності» є, наприклад, публікація результатів різного роду соціологічних опитувань, які демонструють абсолютну суспільну єдність з того чи іншого питання. Методики «чорної» пропаганди, природно, не вимагають, щоб ці звіти мали хоч якесь відношення до реальності. Я можу продовжувати. Вчили нас взагалі-то цілий рік, і список методів досить великий. Важливо, однак, не це. А ось що. Методи «чорної» пропаганди впливають на аудиторію на рівні глибоких психологічних механізмів таким чином, що наслідки цього впливу неможливо зняти звичайними логічними аргументами. «Велика брехня» досягає цього ефекту за допомогою емоційної травми. Метод очевидності - через «ефект приєднання». «Гнилий оселедець» - за рахунок імплементації у свідомість аудиторії прямої асоціацію між об'єктом атаки і брудним, скандальним обвинуваченням. Простіше кажучи, бойова спецпропаганда перетворює людину на зомбі, який не тільки активно підтримує імплементовані в його свідомість установки, але й агресивно протистоїть тим, хто дотримується інших поглядів або намагається його переконати, користуючись логічними аргументами. Інакше, власне, і бути не може. Всі методи бойової спецпропаганди об'єднує єдина мета. Вона полягає в тому, щоб послабити армію супротивника за рахунок внесення в її ряди внутрішньої ворожнечі, взаємної ненависті і недовіри один до одного. І сьогодні ці методи застосовуються проти нас самих. І результат, до якого вони призводять, рівно той, для досягнення якого вони і були створені. Тільки взаємна ненависть і внутрішня ворожнеча виникають не в армії противника, а в наших будинках і сім'ях. Просто вийдіть на вулицю і подивіться, як змінилася країна [Росія] за останні три роки. Мені здається, проти власного населення бойова спецпропаганди працює навіть ефективніше, ніж проти солдатів противника. Напевно, тому, що на відміну від солдатів противника мирне населення не може себе захистити. Владимир Яковлев переклад допису на англійську мову тут

Владос Урбан, перший мукбанг блогер в рунеті (вигадав широковживаний нині термін "обжор"), творець і ідейний натхненник руху "Єбаторія", встав на шлях вдосконалення... Понад 4 роки тому своїми силами, знайшовши відмінного юриста, мігрував до Греції. Наш герой, насолоджуючись новим життям повністю без алкоголю вже понад 3-х років, повернув в правильне русло. Багатьма шанувальниками вважається самим чесним і щирим, доброзичливим, а також максимально відвертим блогером, який не боїться говорити правду. Хто хоче скупатися в Егейському морі, прогулятися по узбережжю, познайомитися з культурою цієї прекрасної країни, послухати цікаві розповіді про її історію, пам'ятниках архітектури, дізнатися гастрономічні уподобання греків - вам сюди: https://www.youtube.com/c/vladbmw530 Останнім часом Владос активізувався в генерації нового контенту. Пробує себе в різних ролях, в тому числі і травесті-шоу. Стабільно випускає води з комп'ютерних ігор, знімає тіктокі, веде інстаграм, де ділиться влогами про самостійне життя, його труднощі, а також робить гарні відео з морем і заходами. Назагал Владос в цій іпостасі не новачок - він вже понад 10 років як відеоблогер і 6 років стрімер. Серйозно зайнявся особистим життям. Активно тривають пошуки дружини. Владу відповідають, але доводиться фільтрувати відповіді, так як більша частина тих, хто відповіли, йому не до вподоби. Він романтик, а більшість хто відповіли йому - меркантильні особи, які розглядають його тільки в якості грошового мішка і можливості для переїзду в ЄС. Через підступи заздрісних злостивців, на жаль, Владу стали відповідати з неприхованим негативом. Благо таких людей меншість. Вивчає грецьку мову. Примітно, що крім грецької і російської, Влад володіє англійською мовою на рівні advance. Стежить за зовнішнім виглядом і здоров'ям. В даний момент чекає замовлену раніше бігову доріжку, щоб продовжити зовнішні перетворення і схуднення. Займається добрими справами, підгодовуючи кішок, собак і скидаючи гроші в дитячі будинки. На поточний день переказав понад 40 тисяч рублів і не збирається цим обмежуватися. Чітко йде до мети ваги < 100кг, скидаючи по 5 кг за тиждень, а значить за умовами реаліті шоу - "Погоня за мільйоном" - Влад без п'яти хвилин мільйонер. Нагадаю, що спонсорам цього шоу є Лудожоп, який особисто обіцяв 1 мільйон рублів нашому протагоністу в разі схуднення (на момент написання цього посту Владос важить коло 160 кг.). Але не все так гладко ... Навесні 2020-го року з'явилась організація народних месників "СеоГірос", цілі якої - дискредитація сабжа, підрив його стрімерскої діяльності та скорочення його доходів. Це найлютіші вороги Владоса, яких він називає просто - "фанатики, сектанти і злочинці". << цей абсолютно хибний Позитивчик, що цільово вводить в оману шановного читача, зреферовано за дописами двачерів на борді Фагготрія >>

"Психотерапевти - це люди, які краще за інших навчилися ладнати зі своїм божевіллям." © Карл Уітакер Важко не помітити, що з початком Революції гідності ©, а особливо після агресії Москви проти України, різко активізувались різного роду Аналітєґі. Вони (дуже "впевнено і аргументовано") пояснюють минулі та поточні події, а також будують прогнози на майбутнє. Серед них можна приміром виділити Олега Соскіна з його "прогнозами", котрі ніколи не збуваються, але котрий знову і знову їх продукує. Що цікаво - досі багато хто його на повному серйозі цитує і намагається навіть всю оту графоманію аналізувати. Або ось ще - таке собі видання ХВИЛЯ.net ... там часто з'являються подібні статті з претензією на ексклюзив. Ну хоча-б ця: "Протяжка операции: как Россия организовала Майдан и войну в Украине" авторства Юрія Колесникова. Як на мене - то це взагалі Класика :) Я спробував знайти наукове пояснення цьому явищу і на сайті "ЭНЦИКЛОПЕДИЯ ПРАКТИЧЕСКОЙ ПСИХОЛОГИИ" натрапив на статтю Марини Константинівни Смірнової, професійного психолога. Так от - згадані явища Наука вже давно описала і класифікувала. Ось як це виглядає: Неконструктивні думки називають когнітивними помилками До них відносяться, наприклад, спотворені умовиводи, які явно не відображають дійсність, а також перебільшення або применшення значущості тих чи інших подій. Наведемо більш конкретні приклади подібних когнітивних помилок: а) довільні умовиводи - висновки за відсутності підтверджуючих факторів або навіть при наявності факторів, котрі протирічать висновкам (перефразовуючи П.Вацлавіка: «Якщо ти не любиш часник, значить, ти не можеш любити і мене!"); б) надузагальнення - виведення загальних принципів поведінки на основі одного або декількох інцидентів і широке застосування їх як до відповідних, так і до невідповідних ситуацій, наприклад, кваліфікація одиничної і приватної невдачі як «повного провалу» при психогенній імпотенції; в) вибіркові довільні узагальнення, або селективне абстрагування, - розуміння того, що відбувається на основі виривання деталей з контексту при ігноруванні іншої, більш значущої інформації; селективна вибірковість до негативних аспектів досвіду при ігноруванні позитивних. Наприклад, пацієнти з тривожно-фобічними розладами в потоці повідомлень засобів масової інформації «чують» головним чином повідомлення про катастрофи, глобальні природні катаклізми або вбивства; г) перебільшення або применшення - перекручена оцінка події, розуміння її як більш чи менш важливої, ніж воно є насправді. Так, депресивним пацієнтам властиво применшувати власні удачі та досягнення, занижувати самооцінку, перебільшуючи «збитки» і «втрати». Іноді цю особливість називають «асиметричною атрибуцією удачі (неуспіху), що має на увазі схильність відповідальність за всі невдачі приписувати собі, а удачі «списувати» за рахунок випадкового везіння або щасливого випадку; д) персоналізація - бачення подій як результату власних зусиль при відсутності останніх насправді; схильність співвідносити з собою події, насправді не пов'язані з суб'єктом (є близьким для егоцентричного мислення); бачення в словах, висловлюваннях або вчинках інших людей критики, образи на свою адресу; з певними застереженнями сюди можна віднести феномен «магічного мислення» - гіперболізовану впевненість у своїй співпричетності до будь-яких або особливо «грандіозних» подій або звершень, віра у власне ясновидіння та інше; е) максималізм, дихотомічне мислення, або «чорно-біле» мислення, - прирахування події до одного з двох полюсів, наприклад, абсолютно хороших або абсолютно поганих подій. Як сказала одна з пацієнток: «З того, що я сьогоднішнього дня себе люблю, не випливає, що завтра я не буду себе ненавидіти». Феномен тісно пов'язаний з механізмом захисного розщеплення свідчить про нестабільну самоідентичність, недостатню її інтегрованість («дифузна самоідентичність »). "Всі ці приклади ірраціонального мислення - поле діяльності для когнітивного психотерапевта." - підсумовує М.Смірнова ...... Тепер, читаючи чергову політичну аналітику чи прогнози, я буду уважно перевіряти їх на предмет наявності описаних когнітивних помилок.

Як і слід було б очікувати від хімічної сполуки, отриманої з рослини канабісу, КБД швидко опинився під пильною увагою громадськості і викликав деякі суперечки. Ці розбіжності можна звести до наступного питання: чи слід розглядати продукти з КБД як їжу, харчові добавки, нові харчові продукти, ліки або все вищеперелічене? Ці питання стали предметом численних дискусій в таких країнах, як Швеція, Італія та Австрія, що призвело до значної плутанини щодо правового статусу КБД. Фактично, правовий статус продуктів з КБД, як може здатися, варіюється від однієї європейської країни до іншої - але чи так це насправді? Хоча деякі європейські країни і намагаються накласти повну заборону на маркетинг продуктів з КБД, це жодним чином не зупиняє імпорт продуктів, отриманих з конопель, з-за кордону. Якщо правовий статус канабіноїдів в одній країні виявиться нечітким, це створить разючу суперечність як з постановою суду ЄС про те, що КБД НЕ є небезпечним наркотичним засобом, так і з однією з ключових цінностей ЄС: вільне переміщення товарів, в тому числі вироблених з конопель продуктів з КБД. При цьому слід прояснити одну річ: назагал вважається, що продукти з КБД для повсякденного використання повинні просуватися як продукти для способу життя, а не в лікувальних цілях. Не вартує продавати такі продукти як «ліки», і будь-які заяви про здоров'я, зроблені представниками бізнесу, абсолютно заборонені, що є правилом номер один відповідності суворим нормам і керівним принципам. Що таке «нові продукти харчування»? Основна причина, по якій правовий статус продуктів з КБД здається, щонайменше, незрозумілим - це триваюча юридична головоломка, широко відома під визначенням «нові продукти харчування». Каталог нових продуктів харчування - це база даних з актуальню думкою про «нові» харчові інгредієнти, а також про те, чи вважаються вони «новими» (які вимагають попереднього дозволу) чи ні. Каталог управляється державами-членами ЄС, але не має обов'язкової юридичної сили. Саме Закон про Нові продукти харчування, який є європейським законом, має переважну силу, а не сам каталог як такий. Визначальним фактором є те, а чи широко вживалася їжа в Європі до 1 травня 1997 року чи ні. Не вдаючись в подробиці і докази, ясно, що Європа споживала значний обсяг екстракту конопель до 1 травня 1997 року, а це означає, що більшість екстрактів конопель не є «новими», а є просто харчовим інгредієнтом. Це також знайшло своє відображення в каталозі нових продуктів харчування до січня 2019 року. У січні 2019 року каталог нових продуктів харчування, який в період з 1997 по січень 2019 року позиціонував екстракти конопель як «Не нові» (тобто продукти, які не потребують попереднього дозволу на продаж), був змінений в третій раз під тиском кількох держав-членів . Раптово екстракти конопель, що не були «новинкою» протягом останніх десяти років, тепер були описані як раптово «нові».... Позиція такої відомої компанії, як Kannaway, приміром, полягає в наступному: “хоча ми продовжуємо сумніватися в легітимності визначення продуктів з конопель і КБД як «нових» (і тим самим ми підтримуємо судову тяжбу, що ведеться Європейською промисловою асоціацією конопель), ми також повністю усвідомлюємо, що процедура кваліфікації в каталог нових продуктів харчування як така не є обов'язковою. Іншими словами, хоч би яким був запис в каталозі нових продуктів харчування, він ще не визначає статус КБД в будь-якій країні. Це, в свою чергу, призводить до дещо неясного статусу в деяких країнах, але до тих пір, поки будь-яка країна не оголосить КБД «незаконним» на ринку шляхом введення конкретних місцевих законів, ми ставимося до керівних принципів нових продуктів харчування як до таких , якими вони є: необов'язковими порадами, а не обов'язковими правовими актами. Природно, якщо будь-яка країна ЄС змінить свій закон, вводячи повну заборону на КБД (або будь-який інший каннабіноїд), Kannaway підкориться, одночасно борючись за скасування будь-якого такого рішення.” В грудні 2020-го року компанія Kannaway, продовжуючи агресивну експансію на нові ринки, анонсувала відкриття свого другого складу в Європі (після Варшави) в Росії, в Москві. Спершу передбачалось, шо це відбудеться вже в лютому місяці, але до тепер цього не відбулось. Представник компанії Юрій Бородянський налаштований оптимістично: "Ждем! ... Проблем нет, документы отправляются по почте онлайн, в этом задержка, все основное сделано". Але, очевидно не все так однозначно. Проте, якщо цей склад таки запрацює, це буде і великий правовий прорив, котрий підштовхне ринок КБД ....

В історії психічних розладів завжди було протистояння між емпіричним і містичним поясненням цього явища. Божевілля відчужує людину, але тим самим веде до пізнання власної суті, розкриває істину про людину, що таїться в його свідомості. Божевілля є прояв темної глибини, яка присутня в кожній людині. Але воно привабливе не тільки своєю таємничістю і певною свободою, а й іншою стороною, адже як мовить нам спадщина античності, безумство - не тільки тьма, але і знання. Особливого звучання проблема набувала на сучасному етапі розвитку, коли різко постало питання про межі норми і межі людської особистості. В Античності корисними формами божевілля вважалися поетичне натхнення, дар передбачення і екстаз, особливо безумство Діоніса. Одним з перших, хто дав опис божевілля, був Платон. У діалозі «Федр» він розрізняє два види божевілля - хвороба і божественний дар: «Божевілля, якщо вважати його даром небес, це той канал, по якому ми отримуємо благословення, ..., згідно зі свідоцтвом наших предків, божевілля благородніше, ніж тверезий погляд на речі, божевілля йде від Бога, в той час як розсудливість - риса людини». Тоді як соматичний розлад вважався хворобою душі і, як описав Платон у «Тимії», несло зло, божественне безумство давало справжнє знання і тому мало позитивне значення. У середні століття теж існувало так зване дозволене безумство. До нього ставилися екстаз, захоплення і бачення. Але з часом безумство все частіше розцінювалося як одержимість бісами і демонами. До того ж ідея того, що психічна хвороба була послана людині за якийсь моральний проступок і від неї можна позбутися шляхом екзорцизму, превалює в Біблії. У середні століття божевілля часто намагалися вилікувати магією і заклинаннями, намагаючись при цьому вигнати злого демона з хворого. Вважалося, що існує ймовірність замінити одного біса іншим, і таким чином невдале «лікування» не ставилося нікому в провину. Епоха Просвітництва принесла нове визначення божевілля і пояснювало безумство як розлад спочатку здорового розуму. Таким чином божевілля протиставлялося розуму і могло бути обгрунтовано і описано. Доказ неможливості божевілля без розуму привів Артур Шопенгауер, обгрунтував свою теорію тим, що тварини не сходять з розуму, тому що не мають розуму. У XIX столітті безумство починає розглядатися як психічний розлад, безумці перетворюються в хворих, а ізоляція божевільних є найбільш поширеним "лікуванням". М. Фуко в книзі "Історія безумства в класичну епоху" приходить до фундаментального висновку про те, що божевілля, як хвороби, до XIX століття не існувало. У дослідженні показано, що психіатрія не просто стала по-новому вивчати психічні хвороби, але що вона і створила їх. (Не моє - було знайдено на безмежних просторах інтернету ...)

Бувають ситуації, коли товар має особливі властивості, певні якості, репутацію чи інші характеристики, які зумовлені характерними для цього географічного місця природними умовами чи людським фактором або поєднанням цих природних умов і людського фактора. У цих випадках на попит продукції впливає місце її походження. Зазначення місця походження товару (місце перебування продуцента) являє собою історично найбільш ранню форму позначення виробів і дозволяє розрізняти вироби того самого виду, що виробляються в різних місцевостях. Виникнення такого позначення відноситься до часу поглиблення процесу суспільного поділу праці і появи товарообміну. У цих умовах інформація про властивості товару без зазначення місця перебування виготовлювача не була досить повною, що не задовольняло ні виготовлювачів, ні споживачів. Законодавче врегулювання відносин стосовно вказаних об'єктів інтелектуальної власності як на міжнародному, так і на національному рівнях окремих країн виникло на рубежі XIX -XX століть. У сфері охорони та захисту географічних зазначень на міжнародному рівні сьогодні існує чотири основні міжнародні угоди: Паризька конвенція про охорону промислової власності 1883 року, Мадридська угода про недопущення неправдивих або таких, що вводять в оману, зазначень походження на товарах 1891 p., Лісабонська угода про охорону найменувань місця походження товарів та їх міжнародну реєстрацію 1958 р. та Угода TRIPS 1994 року. Термін «зазначення походження» застосовується у Мадридській угоді про міжнародну реєстрацію знаків від 14 квітня 1891 року, яка, правда, не містить установленого визначення терміна «зазначення походження». Однак ст. 1(3) її містить формулювання, що дає таке роз'яснення цього терміна: «Країною походження вважається країна Спеціального союзу, де заявник має дійсне та нефіктивне промислове чи торговельне підприємство; якщо він не має такого підприємства в країні Спеціального союзу - країна Спеціального союзу, де він має місце проживання; якщо він не має місця проживання в країні Спеціального союзу - країна його громадянства, якщо він є громадянином країни Спеціального союзу.» При цьому в Мадридській угоді не встановлено будь-яких вимог стосовно якості чи особливих характеристик товару, щодо якого використовується зазначення походження. Очевидно, таким зазначенням могло-б бути: «вироблено в ...» («made in ...»). Але як насправді виглядає ситуація в Світі сьогодні? Яке значення взагалі має країна походження за часів глобальної економіки? Нині визначення певної якості товару в ряді країн може бути встановлена на основі точного опису його або методу одержання. У зарубіжних країнах питання встановлення особливих характеристик товарів, затвердження їх опису чи специфікацій, вставлення зв'язку між певними характеристиками товарів та місцем їх географічного походження покладено на відповідні компетентні органи. Наприклад в Німеччині діє цілий ряд законів і рішень судів, котрі дуже заплутано тлумачать різні пов'язані терміни і поняття, даючи можливість зацікавленим операторам ринку використовувати це на свою користь. Загалом на сьогодні можна сказати, що продукти у все більшій мірі стають замінними. У сфері менш спеціалізованих товарів (текстильні вироби, аграрна продукція) значення країни походження швидше падає. Багато торгових марок в нашому глобальному світі позиціонуються як глобальні. Часто споживач навіть не знає, з якої країни походить продукт. Тому країна походження або що стоїть за цим підприємство не грають у багатьох випадках ніякої ролі або ж грають другорядну роль. У більшості випадків споживач купує товар тієї або іншої марки тому, що йому подобаються пов'язані з цим товаром цінності. Разом з тим, клеймо «made in Germany», до прикладу, все ще має чудову репутацію в Україні. Воно символізує вищу якість, найсучаснішу техніку і надійність - правда, за більш високу ціну. В цей же час загально відомо, що здійснювати контроль якості за кордоном важче, ніж у себе в країні. В Україні багато хто слушно вважає, що перенесення виробництва європейськими і північноамериканськими компаніями за кордон, здебільшого в Китай, негативно позначається на такий контроль і як наслідок — на якості продукції. Ото-ж: чи варто сьогодні переплачувати за здебільшого маркетингові хитрощі глобалізованих виробників-корпорацій? Запитання залишається відкритим — кожен робить вибір для себе. І не в останню чергу нами керують емоції, а не здоровий глузд. :)

У середу 2 червня нижня палата парламенту Чехії затвердила проект поправок до законів країни, що регулюють лібералізацію конопель. Конопляні продукти, що містять менше 1% тетрагідроканабінолу (ТГК), не будуть розглядатися як речовини, що викликають звикання і будуть вільно доступні в роздріб. Це відкриває шлях для вирощування коноплі та виробництва продуктів із зазначеними концентраціями. Якщо чеські законодавці встановлять ліміт ТГК у промисловій коноплі на рівні 1,0%, це зробить дві речі. По-перше, цей крок призведе до конфлікту між країною та ЄС, який наприкінці минулого року встановив верхню межу ТГК у промисловій коноплі на рівні 0,3%, підвищивши бар’єр з нинідіючої 0,2%; очікується, що новий ліміт ЄС набуде чинності в 2023 році. Це також поставить Чехію в авангард країн світу, які встановлюють 1,0% ТГК як свої національні межі, порушуючи загальновизнаний загальносвітовий стандарт 0,3%, який було запроваджено з моменту відродження конопляної промисловості у 1990-х. Хороші перспективи для КБД: Також згідно із запропонованими змінами в Чехії буде дозволено реалізацію екстрактів, таких як ізоляти та настойки, що відкриє шлях для легального збуту екстрактів на основі канабідіолу (КБД) як продуктів харчування (БАД) після того, як Європейський Союз уточнив свої вказівки щодо природного походження КБД наприкінці минулого року. Країни ЄС перебувають у процесі коригування своїх законів і норм відповідно до рішення минулого року Європейського Суду, який у французькій справі постановив, що КБД, отриманий з конопель, не слід вважати наркотиком. Це рішення також змусило Європейську Комісію змінити попередню позицію, згідно з якою коноплю слід було вважати наркотичними засобами в державах ЄС. В медицині КБД використовується для лікування судом, запалення, тривоги та нудоти, а також для пригнічення росту ракових клітин. Це другий найбільш вивчений канабіноїд після ТГК. Недавні дослідження показують, що він ефективний при лікуванні шизофренії, що також може полегшити симптоми дистонії. Проводяться дослідження для лікування епілепсії. Канабідіол також підвищує пильність. Він може зменшити швидкість виведення ТГК з організму, втручаючись у його метаболізм печінкою. Каннабідіол є дуже ліпофільним продуктом і міститься в грудному молоці. Він також впливає на нікотинові рецептори та відіграє певну роль у відмові від куріння. Через це КБД взаємодіє з каннабіноїдними рецепторами в організмі, активізуючи та посилюючи природну реакцію організму на біль, тривогу та стрес у нервовій системі. З іншого боку, організм добре працює у поєднанні з канабідіолом, оскільки ми маємо власні природні версії КБД. Іншими словами, канабідіол є природним доповненням або стимулюванням нашої нервової системи. Сьогодні ринок КБД-масел, КБД-вейпа і інших КБД-продуктів розвивається дуже стрімко. Безліч людей все більше і більше дізнаються про цю речовину. Однак величезна кількість людей ще не знають і нічого не чули про канабідіол. І вони можуть задаватися питанням, що це таке канабідіол КБД? Зокрема - наскільки він легальний і законний в Україні? Адже можна замовити продукти і загриміти до в'язниці за контрабанду наркотиків? Так от - у Верховній раді України вже готують законопроект про легалізацію медичного канабісу. Правда, документ регулюватиме лише питання застосування його при виробництві ліків. Тому питання залишається відкритим ... Тенденції у світі проте обнадійливі. Так, у 2018 році президент Трамп підписав закон про фермерське господарство. Який дозволив вирощування і використання конопель в США. З цього моменту почався неймовірний ріст ринку канабіноїдів і основного канабіноіда, під назвою - канабідіол КБД.

У своїх публікаціях роспропагандисти та дезінформатори невтомно називають російський, український та білоруський народи "братськими". Цей ідеологічний конструкт неодноразово використовували в радянських підручниках з історії, а тепер - за традицією - він використовується і в російських. Але якщо копнути глибше, у цього "братерства" є й зворотна сторона. І одну з ілюстрацій ми бачимо в свіжому дезінфомоніторингу. Одночасно із запевненнями у братерстві, роспропагандисти знову і знову зневажливо називають українців "хохлами". Ну а що, це ж по-братньому, це не образливо, вони ж завжди так говорили? При цьому називати себе "москалями" або "кацапами" автори публікацій чомусь не поспішають. Але й на "хохлах" вони не спиняються. Вкотре обмусолюючи тему продажу землі в Україні, говорять про те, що іноземці збираються відібрати землю в "українських папуасів". Ну а те, що в кожній другій публікації українці постають як "нацисти", читачів наших дезінфомоніторингів, мабуть, уже не дивує. Виникає запитання: якщо вони вважають нас такими вже "братами", то чому вживають принизливі слова на нашу адресу? Можливо, теза про "братерство" потрібна для чогось іншого? Одна з можливих відповідей: без концепції "братерства", яке утворилося ще в часи Київської Русі, зруйнується підгрунтя для російської історії, так само як зруйнуються й їхні претензії на київський спадок і в цілому на українські землі. А обгрунтовувати своє походження від угро-фінських народностей (як воно й є насправді), від "чуді", "мері" та "весі", росіянам зовсім не кортить. Бо тоді їм доведеться залишатися в своїх межах, і претендувати на чужі території буде вже неможливо. На щастя, нам усе краще вдається виплутуватися з цих "братніх" обіймів - у нас навіть є поширений мем "мишебраття". Чого не скажеш про інший псевдо-братній народ - білорусів. Схоже, вони приречені загрузати в російських обіймах дедалі більше. ... віа

Проявлення образу святого – подія неординарна. Там, де віруючі помітили такий феномен, розпочинаються масові паломництва! Біля нерукотворних образів люди просять у вищих сил зцілення і кращої долі… А от критики часто ставлять під сумнів сам факт та можливість дива і намагаються пояснити усе фізичними процесами або ж оптичним обманом. Ось і мені пригадався момент з власного життя, котрий не забувається. Служив я тоді в лавах совітської армії і мене власне закинуло поміж-іншого в місто Івано-Франківськ. Був рік 1987-й, десь середина літа. В силу певних обставин я, будучи звиклим молодшим сержантом-"срочником", мав вільний вихід в місто. Ось тоді я став свідком просто фантастичного феномену: Прогулюючись, я звернув увагу на людей, що то тут, то там збираються купками і дивляться ... на вікна звиклих житлових багатоповерхівок. Як з'ясувалось, причиною було масове проявлення образу Матінки Божої. Так - я бачив це власними очима також і засвідчую - це справді було, і було масово - по всьому місту Івано-Франківську. Я спеціально обійшов не один квартал - як в центрі, так і на околицях, за річкою спостерігались ці Чуда. Якщо описати словами - то виглядало це як райдужні кольорові розводи, що на шклі вікон утворювали чіткий, явно видимий образ ікони Матінки Божої. Я щойно заґуґлив - таке явище не рідкість насправді : "Відповідь на запит про виявлення плям дає представник Guardian Industries: Кольорові розводи на склопакетах викликані явищем інтерференції (накладення) світлових хвиль в склопакеті. При проходженні світла через склопакет проходить багаторазове відбивання світла в паралельних внутрішній і зовнішніх поверхнях скла з наступним накладанням один на одного. Даний ефект найчастіше проявляється в склопакетах зі склом однакової товщини при умові, що скло максимально паралельне одне одному (по суті - чим краще зібраний пакет тим більша у нього ймовірність появи інтерференції). Для того щоб перевірити чи інтерференція з'являється на пакеті чи ні, достатньо натиснути долонею в центрі пакету і полоси зміняться." Звісно - мені нині відомо про так звані «сенсорні ілюзії доповнення», Парейдолію ... але ж це було по-перше досить масовим явищем (бачили сотні, якщо не тисячі городян і гостей міста, котрі спеціально приїздили подивитись) і картинка проявлялась ну дуже чітко і явно, ну а по-друге - в ті часи про склопакети ще ніхто навіть не чув - стояли звиклі дерев`яні вікна з нашими шибками. Вже кілька разів намагався знайти черех Ґуґль якісь згадки про ці події - на жаль безуспішно. Тому ось вирішив описати це явище тут - адже я таки живий свідок :)

Путін назвав вступ України в НАТО "червоною лінією" для Росії Президент Росії Володимир Путін виступив проти розширення НАТО, шляхом інтеграції України. За його словами, це "червона лінія" для Москви. Про це йшла мова в ефірі російського телеканалу "Росія 24". "Уявіть собі, що Україна стане членом НАТО. Підлітний час ракети від Харкова чи Дніпропетровська до Москви зменшиться до 7-10 хвилин. Це для нас червона лінія чи ні?" - заявив президент РФ. Також російський президент заявив, що половина українців нібито не хочуть, щоб країна вступала в НАТО, і "це розумні люди, тому що розуміють, що не хочуть бути на лінії вогню, не хочуть бути розмінною монетою чи гарматним м'ясом". А Іскандери вже не сміються? ;)