Результати пошуку

В історії психічних розладів завжди було протистояння між емпіричним і містичним поясненням цього явища. Божевілля відчужує людину, але тим самим веде до пізнання власної суті, розкриває істину про людину, що таїться в його свідомості. Божевілля є прояв темної глибини, яка присутня в кожній людині. Але воно привабливе не тільки своєю таємничістю і певною свободою, а й іншою стороною, адже як мовить нам спадщина античності, безумство - не тільки тьма, але і знання. Особливого звучання проблема набувала на сучасному етапі розвитку, коли різко постало питання про межі норми і межі людської особистості. В Античності корисними формами божевілля вважалися поетичне натхнення, дар передбачення і екстаз, особливо безумство Діоніса. Одним з перших, хто дав опис божевілля, був Платон. У діалозі «Федр» він розрізняє два види божевілля - хвороба і божественний дар: «Божевілля, якщо вважати його даром небес, це той канал, по якому ми отримуємо благословення, ..., згідно зі свідоцтвом наших предків, божевілля благородніше, ніж тверезий погляд на речі, божевілля йде від Бога, в той час як розсудливість - риса людини». Тоді як соматичний розлад вважався хворобою душі і, як описав Платон у «Тимії», несло зло, божественне безумство давало справжнє знання і тому мало позитивне значення. У середні століття теж існувало так зване дозволене безумство. До нього ставилися екстаз, захоплення і бачення. Але з часом безумство все частіше розцінювалося як одержимість бісами і демонами. До того ж ідея того, що психічна хвороба була послана людині за якийсь моральний проступок і від неї можна позбутися шляхом екзорцизму, превалює в Біблії. У середні століття божевілля часто намагалися вилікувати магією і заклинаннями, намагаючись при цьому вигнати злого демона з хворого. Вважалося, що існує ймовірність замінити одного біса іншим, і таким чином невдале «лікування» не ставилося нікому в провину. Епоха Просвітництва принесла нове визначення божевілля і пояснювало безумство як розлад спочатку здорового розуму. Таким чином божевілля протиставлялося розуму і могло бути обгрунтовано і описано. Доказ неможливості божевілля без розуму привів Артур Шопенгауер, обгрунтував свою теорію тим, що тварини не сходять з розуму, тому що не мають розуму. У XIX столітті безумство починає розглядатися як психічний розлад, безумці перетворюються в хворих, а ізоляція божевільних є найбільш поширеним "лікуванням". М. Фуко в книзі "Історія безумства в класичну епоху" приходить до фундаментального висновку про те, що божевілля, як хвороби, до XIX століття не існувало. У дослідженні показано, що психіатрія не просто стала по-новому вивчати психічні хвороби, але що вона і створила їх. (Не моє - було знайдено на безмежних просторах інтернету ...)

Бувають ситуації, коли товар має особливі властивості, певні якості, репутацію чи інші характеристики, які зумовлені характерними для цього географічного місця природними умовами чи людським фактором або поєднанням цих природних умов і людського фактора. У цих випадках на попит продукції впливає місце її походження. Зазначення місця походження товару (місце перебування продуцента) являє собою історично найбільш ранню форму позначення виробів і дозволяє розрізняти вироби того самого виду, що виробляються в різних місцевостях. Виникнення такого позначення відноситься до часу поглиблення процесу суспільного поділу праці і появи товарообміну. У цих умовах інформація про властивості товару без зазначення місця перебування виготовлювача не була досить повною, що не задовольняло ні виготовлювачів, ні споживачів. Законодавче врегулювання відносин стосовно вказаних об'єктів інтелектуальної власності як на міжнародному, так і на національному рівнях окремих країн виникло на рубежі XIX -XX століть. У сфері охорони та захисту географічних зазначень на міжнародному рівні сьогодні існує чотири основні міжнародні угоди: Паризька конвенція про охорону промислової власності 1883 року, Мадридська угода про недопущення неправдивих або таких, що вводять в оману, зазначень походження на товарах 1891 p., Лісабонська угода про охорону найменувань місця походження товарів та їх міжнародну реєстрацію 1958 р. та Угода TRIPS 1994 року. Термін «зазначення походження» застосовується у Мадридській угоді про міжнародну реєстрацію знаків від 14 квітня 1891 року, яка, правда, не містить установленого визначення терміна «зазначення походження». Однак ст. 1(3) її містить формулювання, що дає таке роз'яснення цього терміна: «Країною походження вважається країна Спеціального союзу, де заявник має дійсне та нефіктивне промислове чи торговельне підприємство; якщо він не має такого підприємства в країні Спеціального союзу - країна Спеціального союзу, де він має місце проживання; якщо він не має місця проживання в країні Спеціального союзу - країна його громадянства, якщо він є громадянином країни Спеціального союзу.» При цьому в Мадридській угоді не встановлено будь-яких вимог стосовно якості чи особливих характеристик товару, щодо якого використовується зазначення походження. Очевидно, таким зазначенням могло-б бути: «вироблено в ...» («made in ...»). Але як насправді виглядає ситуація в Світі сьогодні? Яке значення взагалі має країна походження за часів глобальної економіки? Нині визначення певної якості товару в ряді країн може бути встановлена на основі точного опису його або методу одержання. У зарубіжних країнах питання встановлення особливих характеристик товарів, затвердження їх опису чи специфікацій, вставлення зв'язку між певними характеристиками товарів та місцем їх географічного походження покладено на відповідні компетентні органи. Наприклад в Німеччині діє цілий ряд законів і рішень судів, котрі дуже заплутано тлумачать різні пов'язані терміни і поняття, даючи можливість зацікавленим операторам ринку використовувати це на свою користь. Загалом на сьогодні можна сказати, що продукти у все більшій мірі стають замінними. У сфері менш спеціалізованих товарів (текстильні вироби, аграрна продукція) значення країни походження швидше падає. Багато торгових марок в нашому глобальному світі позиціонуються як глобальні. Часто споживач навіть не знає, з якої країни походить продукт. Тому країна походження або що стоїть за цим підприємство не грають у багатьох випадках ніякої ролі або ж грають другорядну роль. У більшості випадків споживач купує товар тієї або іншої марки тому, що йому подобаються пов'язані з цим товаром цінності. Разом з тим, клеймо «made in Germany», до прикладу, все ще має чудову репутацію в Україні. Воно символізує вищу якість, найсучаснішу техніку і надійність - правда, за більш високу ціну. В цей же час загально відомо, що здійснювати контроль якості за кордоном важче, ніж у себе в країні. В Україні багато хто слушно вважає, що перенесення виробництва європейськими і північноамериканськими компаніями за кордон, здебільшого в Китай, негативно позначається на такий контроль і як наслідок — на якості продукції. Ото-ж: чи варто сьогодні переплачувати за здебільшого маркетингові хитрощі глобалізованих виробників-корпорацій? Запитання залишається відкритим — кожен робить вибір для себе. І не в останню чергу нами керують емоції, а не здоровий глузд. :)

У середу 2 червня нижня палата парламенту Чехії затвердила проект поправок до законів країни, що регулюють лібералізацію конопель. Конопляні продукти, що містять менше 1% тетрагідроканабінолу (ТГК), не будуть розглядатися як речовини, що викликають звикання і будуть вільно доступні в роздріб. Це відкриває шлях для вирощування коноплі та виробництва продуктів із зазначеними концентраціями. Якщо чеські законодавці встановлять ліміт ТГК у промисловій коноплі на рівні 1,0%, це зробить дві речі. По-перше, цей крок призведе до конфлікту між країною та ЄС, який наприкінці минулого року встановив верхню межу ТГК у промисловій коноплі на рівні 0,3%, підвищивши бар’єр з нинідіючої 0,2%; очікується, що новий ліміт ЄС набуде чинності в 2023 році. Це також поставить Чехію в авангард країн світу, які встановлюють 1,0% ТГК як свої національні межі, порушуючи загальновизнаний загальносвітовий стандарт 0,3%, який було запроваджено з моменту відродження конопляної промисловості у 1990-х. Хороші перспективи для КБД: Також згідно із запропонованими змінами в Чехії буде дозволено реалізацію екстрактів, таких як ізоляти та настойки, що відкриє шлях для легального збуту екстрактів на основі канабідіолу (КБД) як продуктів харчування (БАД) після того, як Європейський Союз уточнив свої вказівки щодо природного походження КБД наприкінці минулого року. Країни ЄС перебувають у процесі коригування своїх законів і норм відповідно до рішення минулого року Європейського Суду, який у французькій справі постановив, що КБД, отриманий з конопель, не слід вважати наркотиком. Це рішення також змусило Європейську Комісію змінити попередню позицію, згідно з якою коноплю слід було вважати наркотичними засобами в державах ЄС. В медицині КБД використовується для лікування судом, запалення, тривоги та нудоти, а також для пригнічення росту ракових клітин. Це другий найбільш вивчений канабіноїд після ТГК. Недавні дослідження показують, що він ефективний при лікуванні шизофренії, що також може полегшити симптоми дистонії. Проводяться дослідження для лікування епілепсії. Канабідіол також підвищує пильність. Він може зменшити швидкість виведення ТГК з організму, втручаючись у його метаболізм печінкою. Каннабідіол є дуже ліпофільним продуктом і міститься в грудному молоці. Він також впливає на нікотинові рецептори та відіграє певну роль у відмові від куріння. Через це КБД взаємодіє з каннабіноїдними рецепторами в організмі, активізуючи та посилюючи природну реакцію організму на біль, тривогу та стрес у нервовій системі. З іншого боку, організм добре працює у поєднанні з канабідіолом, оскільки ми маємо власні природні версії КБД. Іншими словами, канабідіол є природним доповненням або стимулюванням нашої нервової системи. Сьогодні ринок КБД-масел, КБД-вейпа і інших КБД-продуктів розвивається дуже стрімко. Безліч людей все більше і більше дізнаються про цю речовину. Однак величезна кількість людей ще не знають і нічого не чули про канабідіол. І вони можуть задаватися питанням, що це таке канабідіол КБД? Зокрема - наскільки він легальний і законний в Україні? Адже можна замовити продукти і загриміти до в'язниці за контрабанду наркотиків? Так от - у Верховній раді України вже готують законопроект про легалізацію медичного канабісу. Правда, документ регулюватиме лише питання застосування його при виробництві ліків. Тому питання залишається відкритим ... Тенденції у світі проте обнадійливі. Так, у 2018 році президент Трамп підписав закон про фермерське господарство. Який дозволив вирощування і використання конопель в США. З цього моменту почався неймовірний ріст ринку канабіноїдів і основного канабіноіда, під назвою - канабідіол КБД.

У своїх публікаціях роспропагандисти та дезінформатори невтомно називають російський, український та білоруський народи "братськими". Цей ідеологічний конструкт неодноразово використовували в радянських підручниках з історії, а тепер - за традицією - він використовується і в російських. Але якщо копнути глибше, у цього "братерства" є й зворотна сторона. І одну з ілюстрацій ми бачимо в свіжому дезінфомоніторингу. Одночасно із запевненнями у братерстві, роспропагандисти знову і знову зневажливо називають українців "хохлами". Ну а що, це ж по-братньому, це не образливо, вони ж завжди так говорили? При цьому називати себе "москалями" або "кацапами" автори публікацій чомусь не поспішають. Але й на "хохлах" вони не спиняються. Вкотре обмусолюючи тему продажу землі в Україні, говорять про те, що іноземці збираються відібрати землю в "українських папуасів". Ну а те, що в кожній другій публікації українці постають як "нацисти", читачів наших дезінфомоніторингів, мабуть, уже не дивує. Виникає запитання: якщо вони вважають нас такими вже "братами", то чому вживають принизливі слова на нашу адресу? Можливо, теза про "братерство" потрібна для чогось іншого? Одна з можливих відповідей: без концепції "братерства", яке утворилося ще в часи Київської Русі, зруйнується підгрунтя для російської історії, так само як зруйнуються й їхні претензії на київський спадок і в цілому на українські землі. А обгрунтовувати своє походження від угро-фінських народностей (як воно й є насправді), від "чуді", "мері" та "весі", росіянам зовсім не кортить. Бо тоді їм доведеться залишатися в своїх межах, і претендувати на чужі території буде вже неможливо. На щастя, нам усе краще вдається виплутуватися з цих "братніх" обіймів - у нас навіть є поширений мем "мишебраття". Чого не скажеш про інший псевдо-братній народ - білорусів. Схоже, вони приречені загрузати в російських обіймах дедалі більше. ... віа

Проявлення образу святого – подія неординарна. Там, де віруючі помітили такий феномен, розпочинаються масові паломництва! Біля нерукотворних образів люди просять у вищих сил зцілення і кращої долі… А от критики часто ставлять під сумнів сам факт та можливість дива і намагаються пояснити усе фізичними процесами або ж оптичним обманом. Ось і мені пригадався момент з власного життя, котрий не забувається. Служив я тоді в лавах совітської армії і мене власне закинуло поміж-іншого в місто Івано-Франківськ. Був рік 1987-й, десь середина літа. В силу певних обставин я, будучи звиклим молодшим сержантом-"срочником", мав вільний вихід в місто. Ось тоді я став свідком просто фантастичного феномену: Прогулюючись, я звернув увагу на людей, що то тут, то там збираються купками і дивляться ... на вікна звиклих житлових багатоповерхівок. Як з'ясувалось, причиною було масове проявлення образу Матінки Божої. Так - я бачив це власними очима також і засвідчую - це справді було, і було масово - по всьому місту Івано-Франківську. Я спеціально обійшов не один квартал - як в центрі, так і на околицях, за річкою спостерігались ці Чуда. Якщо описати словами - то виглядало це як райдужні кольорові розводи, що на шклі вікон утворювали чіткий, явно видимий образ ікони Матінки Божої. Я щойно заґуґлив - таке явище не рідкість насправді : "Відповідь на запит про виявлення плям дає представник Guardian Industries: Кольорові розводи на склопакетах викликані явищем інтерференції (накладення) світлових хвиль в склопакеті. При проходженні світла через склопакет проходить багаторазове відбивання світла в паралельних внутрішній і зовнішніх поверхнях скла з наступним накладанням один на одного. Даний ефект найчастіше проявляється в склопакетах зі склом однакової товщини при умові, що скло максимально паралельне одне одному (по суті - чим краще зібраний пакет тим більша у нього ймовірність появи інтерференції). Для того щоб перевірити чи інтерференція з'являється на пакеті чи ні, достатньо натиснути долонею в центрі пакету і полоси зміняться." Звісно - мені нині відомо про так звані «сенсорні ілюзії доповнення», Парейдолію ... але ж це було по-перше досить масовим явищем (бачили сотні, якщо не тисячі городян і гостей міста, котрі спеціально приїздили подивитись) і картинка проявлялась ну дуже чітко і явно, ну а по-друге - в ті часи про склопакети ще ніхто навіть не чув - стояли звиклі дерев`яні вікна з нашими шибками. Вже кілька разів намагався знайти черех Ґуґль якісь згадки про ці події - на жаль безуспішно. Тому ось вирішив описати це явище тут - адже я таки живий свідок :)

Путін назвав вступ України в НАТО "червоною лінією" для Росії Президент Росії Володимир Путін виступив проти розширення НАТО, шляхом інтеграції України. За його словами, це "червона лінія" для Москви. Про це йшла мова в ефірі російського телеканалу "Росія 24". "Уявіть собі, що Україна стане членом НАТО. Підлітний час ракети від Харкова чи Дніпропетровська до Москви зменшиться до 7-10 хвилин. Це для нас червона лінія чи ні?" - заявив президент РФ. Також російський президент заявив, що половина українців нібито не хочуть, щоб країна вступала в НАТО, і "це розумні люди, тому що розуміють, що не хочуть бути на лінії вогню, не хочуть бути розмінною монетою чи гарматним м'ясом". А Іскандери вже не сміються? ;)

Щойно на одному релігійному форумі у Фейсбуці помітив ось таке: "Мучить одне питання. Прочитав, що 21 червня привезуть мощі Івана Павла 2 у Львівську церкву до 20 річниці його приїзду на нашу землю. Так от питання, чи правильно це поклонятись останкам померлої людини? Адже заповідь гласить "не май інших богів окрім мене". І знаю, що усопшому потрібно дати вічний спокій, а не возити останки по всьому Світу? Чому церква це робить, всупереч своїм законам? Як розуміти?можливо в когось якісь думки?" ... І справді - дуже дивна традиція з отими мощами :/ "Наче в КЦ вже давно заборонено розчленувати тіла святих, за винятком коли незначні фрагменти тіла вже самі відділилися, тоді їх поміщують в реліквіарій. Можливо тут йдеться напр про волосину чи частинку якоїсь реліквії, не тіла?" - пише Olga Matsyuk у відповідь на тому-ж форумі... Щодо мощей святих, то вони вшановуються християнами від перших віків, і це вшанування має зв’язок з вірою у Втілення Христа («Слово стало тілом», Йн 1, 14), та з вірою у Воскресіння Христа у тілі, а також майбутнього воскресіння всіх померлих. Взагалі, дотепер у Східних Церквах Служба служиться на «антимінсі» – матеріалі з вкладеними всередину мощами якогось святого. Щодо богословського обґрунтування такої практики, то ще Августин подав критерії правильного підходу до цієї справи. У своєму творі «Град Божий», в 10-й Книзі, він розрізняє «поклоніння» та «вшанування» (лат. «adoratio» і «veneratio», грец. «latreia» і «douleia»). Єдиному Богу належиться «поклоніння», натомість по відношенню до творінь може бути лише «вшанування», подібно як діти вшановують батьків. Мощі не мають самі в собі якоїсь чудодійної сили. Подібно як і книга, яка називається Святим Письмом, складається з обкладинки, зшитого паперу та надрукованих літер і є для християн святинею, або іншими словами – реліквією, проте не дає нікому благодать сама по собі. Лише читання Святого Письма з вірою, і втілення прочитаного в життя приносить плоди...

Не так давно я відкрив демо-рахунок FOREX і почав щодня тренуватись ... Результати (див. фото) досить обнадійливі і навіть несподівані. Але є одне але: Загальновідомо, що більшість трейдерів-початківців досить вигідно торгують на демо-рахунку, але коли вони переходять в Реальність, торгуючи за власні кошти, послідовність втрат може виникати одна за одною. Чому так трапляється? На демо-рахунку важко зрозуміти, які ставки насправді були б виконані на реальному ринку. Це стосується входів в угоди і виходів з них, і, отже, результати, отримані на демо-рахунку, в кращому випадку дуже суб’єктивні, а в гіршому - абсолютно неточні. Також демо-рахунки завжди надають більше стартового капіталу, ніж той, що насправді буде використовувати трейдер для реальних торгів. Імітована торгівля з більшим обсягом капіталу, ніж насправді буде реалізовано, може забезпечити нереальну межу безпеки для трейдера. Більший капітал дозволяє легше відшкодувати невеликі збитки - збитки на меншому рахунку важче відшкодувати. Демо-рахунок не може імітувати емоції страху і сподівання (або жадібності), які трейдер відчує на реальних грошах: Це одна з найбільш неприємних відмінностей між модельованою та реальною торгівлею. Страх втратити власний капітал може завдати хаосу перевіреній торговій системі і перешкодити трейдеру застосувати її належним чином. Жадібність (або сподівання, що втрачена позиція повернеться до прибутковості) може мати той самий ефект, утримуючи торговця у торгівлі ще довго після того, як вона повинна була б бути закритою. Проблема полягає в тому, що змодельовані результати рідко співвідносяться з фактичними результатами торгівлі. Тому трейдер-початківець повинен добре усвідомлювати, що при торгівлі реальними грошима (на відміну від імітованих грошей) його досягнення, капітал та емоції можуть бути дуже різними, і часто непердбачуваними. Імітоване торгове середовище надає трейдеру лише можливість звикнути до програмного забезпечення, яке вони використовуватимуть зі своїм брокером для торгівлі на ринках. Однак, коли людина переходить на реальну торгівлю після демо-рахунку, слід бути дуже обережним і готовим до нових, зовсім інших емоцій, а отже і результатів ...

Не так давно я нарешті зареєструвався в Інстаграмі і мені впало в око те, що там і надалі є популярною шахрайська схема, яку вже ось понад рік тому було помічено у фейсбуку. У соцмережі активно пропонують взяти ваш акаунт в оренду. За це власник акаунту начебто може отримати від 50 грн за перший тиждень до 2,7 тис. грн за місяць, а то і білше. Але такий вид підробітку – однозначно шахрайство, яке позбавить вас особистих коштів. Журналіст Вадим Рибачук з’ясував, як працює ця схема і чому вона небезпечна. Він відповів на два рекламні оголошення. В одному випадку оренда відбувалася технічно – через віддалений доступ до комп’ютера за допомогою фішингового ПЗ (що особливо небезпечно, бо таким чином шахраї отримують ще і повний доступ до всіх ваших файлів!), в іншому – відразу попросили скинути пароль і логін. На питання, для чого їм акаунт, відповідали, що вони орендують акаунти саме з України, тому що тут начебто дешевша реклама. Або за те, що в РФ є податок на рекламу, а з українських акаунтів її робити дешевше. З тих же причин просять підв’язати в рекламний кабінет свою платіжну картку, на яку вони (шахраї) нібито будуть пересилати кошти на рекламу в Фейсбуці і винагороду за оренду. Для чого насправді потрібна оренда акаунту? В першу чергу, “орендарі” поцікавилися, чи користувався Вадим рекламним кабінетом у Фейсбуку. Очевидно, їм потрібно було зрозуміти, чи можна потенційного користувача обдурити. Бо хто користувався, той знає, що до кожного акаунту в Фейсбуці за замовчуванням прив’язаний особистий рекламний кабінет. Розрахунок за рекламу в Фейсбуці робиться постфактум – спочатку користуєтеся рекламою і після досягнення певної суми або дати з вашої картки списуються кошти. Якщо ви вчасно платите за рекламу і витрачаєте багато грошей – зростає ліміт, на який можна користуватися рекламою. Тобто, якщо ви підпишетеся на оренду акаунту, перші рази ви можете навіть отримати якісь міні-оплати. Але дуже швидко очікуйте борг перед Фейсбуком, або несподівано списаної суми з картки...

Спойлєр ... >> НІЯК ! При реєстрації домена за замовчуванням всі зазначені Вами дані будуть відкриті при запиті інформації через систему WHOIS. Такими є вимоги міжнародної організації ICANN, яка керує доменними іменами. Але безліч урядів приймає ті чи інші закони про захист персональних даних громадян. Наприклад через такий закон в Україні усі українські домени не виводять дані про власника домену... Винятком є безкоштовний домен PP.UA -> контактні дані власника акаунту завжди відкриті, а функція приховування даних недоступна (згідно з регламентом роботи доменної зони). Тому при реєстрації вартує знати, що приховати опісля свої персональні дані буде неможливо. А видалити вже зареєстрований домен буде дуже складо і займе багато часу. віа

"Є помилковим вважати багатство чимось у своїй суті метафізично негативним. З другого боку, також є помилковим судити Божу благодать мірилом багатства. Є люди, котрі мають по п'ятдесят років, в яких життя є більш-менш (принаймні в матеріальних категоріях) визначене, воно не зміниться. Вони є, можна сказати в моральних термінах, приречені доживати свій вік в убогості, може навіть у крайній убогості -- але для них не є закрита християнська проповідь. Не кожен християнський досвід носить американську усмішку, не кожне життя закінчується так, як голівудський фільм -- життя є драматичне, в житті є мірки, які не відповідають бізнесовому плану, що обов'язково має наприкінці року мати прибуток. Остаточно, якщо ми подивимося на Христове свідчення, його хронологічне життя закінчилося абсолютною катастрофою, втратою всього: втратою гідності, втратою друзів, втратою майже всіх родичів, крахом проповіді -- тих дванадцять, котрі були найближче, - навіть вони не змогли його зрозуміти за життя ..." * * * "Досвід християнства є антиномічний. Є такий богословський термін, у ньому поєднуються ті речі, які для нашої логіки є несумісні. От такий заклик Христа: хочеш бути першим -- будь останнім, хочеш врятувати своє життя -- мусиш його втратити. Для нашої логіки, зокрема бізнесової, це є абсурд. І це є щось, що годі проаргументувати, його не можна довести, в цю логіку треба ввійти, треба пережити." © О. Борис ҐУДЗЯК

"Отож, не журіться про завтрашній день, бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи!" Вiд Матвiя 6:34 UBIO Всім привіт! А Вам що допомагає? Мені особисто допомагає проста фраза одного ченця. Дуже проста. Він говорив: "Господь дає нам сил рівно на один день." Не треба поки думати про майбутнє. Про те, як завтра встанеш і що зробиш. І що будеш відчувати. Треба ось цей день прожити і максимально викластися. Подолати труднощі настільки, наскільки можеш. Зробити стільки кроків, наскільки вистачить сил саме в цей день. Тому що на один день сили завжди даються. А завтра ... Завтра все може змінитися на краще. І чорні хмари почнуть поступово спливати за горизонт. Головне - день прожити. Анна Кірьянова- психолог, філософ, письменник. via Вячеслав Толстокоров