У своїх публікаціях роспропагандисти та дезінформатори невтомно називають російський, український та білоруський народи "братськими". Цей ідеологічний конструкт неодноразово використовували в радянських підручниках з історії, а тепер - за традицією - він використовується і в російських. Але якщо копнути глибше, у цього "братерства" є й зворотна сторона. І одну з ілюстрацій ми бачимо в свіжому дезінфомоніторингу.
Одночасно із запевненнями у братерстві, роспропагандисти знову і знову зневажливо називають українців "хохлами". Ну а що, це ж по-братньому, це не образливо, вони ж завжди так говорили? При цьому називати себе "москалями" або "кацапами" автори публікацій чомусь не поспішають.
Але й на "хохлах" вони не спиняються. Вкотре обмусолюючи тему продажу землі в Україні, говорять про те, що іноземці збираються відібрати землю в "українських папуасів". Ну а те, що в кожній другій публікації українці постають як "нацисти", читачів наших дезінфомоніторингів, мабуть, уже не дивує.
Виникає запитання: якщо вони вважають нас такими вже "братами", то чому вживають принизливі слова на нашу адресу? Можливо, теза про "братерство" потрібна для чогось іншого?
Одна з можливих відповідей: без концепції "братерства", яке утворилося ще в часи Київської Русі, зруйнується підгрунтя для російської історії, так само як зруйнуються й їхні претензії на київський спадок і в цілому на українські землі.
А обгрунтовувати своє походження від угро-фінських народностей (як воно й є насправді), від "чуді", "мері" та "весі", росіянам зовсім не кортить. Бо тоді їм доведеться залишатися в своїх межах, і претендувати на чужі території буде вже неможливо.
На щастя, нам усе краще вдається виплутуватися з цих "братніх" обіймів - у нас навіть є поширений мем "мишебраття". Чого не скажеш про інший псевдо-братній народ - білорусів. Схоже, вони приречені загрузати в російських обіймах дедалі більше. ...