Результати пошуку

Згадалося ось таке. 1963 рік «...— Знаєте, це давнє побоювання: машина стала розумнішою за людину і підкорила її собі… Пів століття тому в Массачусетсі запустили найскладніший кібернетичний пристрій, який коли-небудь існував. З якоюсь там феноменальною швидкодією, неймовірною пам’яттю і все таке… І пропрацювала ця машина рівно чотири хвилини. Її вимкнули, зацементували всі входи й виходи, відключили енергію, замінували і обнесли колючим дротом. Справжнім іржавим колючим дротом — хочете вірте, хочете ні. — А в чому, власне, справа? — спитав Банін. — Вона почала по_в_о_д_и_т_и_ с_е_б_е_, — сказав Горбовський. — Не розумію. — І я не розумію, але її ледве встигли вимкнути. — А хтось розуміє? — Я говорив з одним із її творців. Він взяв мене за плече, подивився мені в очі й сказав лише: «Леоніде, це було страшно». — А, — сказав Банін. — Дурниці. Це мене не цікавить. — А мене цікавить, — сказав Горбовський. — Адже її можуть увімкнути знову. ...» https://sl8.online/post/3FECse62DIOQztcirAJ26FGlyfO

5 жорстких правил ЖИТТЯ ПІСЛЯ 60. 1. Гроші надійніші за дітей. Діти – це кохання, але не пенсійний фонд. Накопичуй сам, відкладай, думай про себе. Навіть маленька подушка безпеки - це вже свобода. 2. Здоров'я – твоя головна робота. Все інше - нісенітниця, якщо немає сил підвестися з ліжка. Присідання, ходьба, менше цукру – банально, але працює. 3. Вчись радіти сам. Чекаєш на увагу і щоразу - сум. Потрібно вміти радіти самостійно, маленькими дозами: смачна вечеря, книга, гарна музика. Це щеплення від зневіри. 4. Старість - не привід для слабкості. Деякі перетворюються на вічних скигліїв і від них тікають навіть найближчі. Слабкість викликає лише роздратування. Люди поважають тих, хто тримається, коли важко. 5. Сподівайся і покладайся тільки на себе. https://www.facebook.com/share/p/1EvitHgjaC/

Інтроверти — це не люди, які не люблять людей. І тим більше не “дивні”, не “замкнуті”, не “холодні”, як їх часто намагається показати суспільство. Просто вони по-іншому відчувають цей світ. Їх виснажує не людина. Їх виснажує шум без змісту. Розмови без глибини. Сміх без щирості. Слова, за якими нічого немає. Інтроверт не тікає від суспільства. Він тікає від фальші. Від того, де потрібно грати ролі. Посміхатися “бо так треба”. Підтримувати поверхневі бесіди тільки для того, щоб не виглядати “не таким”. Вони дуже тонко відчувають людей. І саме тому часто розчаровуються. Бо інтроверт може довго мовчати, але якщо відкриється — то по-справжньому. Без масок. Без гри. І коли він бачить нещирість, подвійність чи пусті слова — він не влаштовує конфліктів. Він просто відходить. Спочатку після одного розчарування. Потім після другого. А потім поступово вчиться бути наодинці із собою. Не тому, що ненавидить людей. А тому, що не хоче впускати в душу “кого попало” тільки заради кількості. Саме тому в інтровертів часто дуже вузьке коло людей. Одна близька людина. Сім’я. Кілька знайомих. І для них це нормально. Бо їм важлива не кількість зв’язків. А справжність у цих зв’язках. Інтроверт може не мати десятків друзів — але бути неймовірно глибокою, відданою і щирою людиною. Вони не самітники через божевілля. Не через “маніакальність”. Не через холодність. А через надмірну чутливість до брехні, поверхневості й емоційного шуму. Це люди, які втомлюються від світу, де стало занадто багато слів — і занадто мало щирості....

«Ми дамо гідну відповідь за ракетний удар по Києву». Ця пустоцвітна бравада яксамраз і є запорукою завідомо програшної гонки ушкоджень, яка діє по перевіреній спіралі: смертоносний удар по Києву є «гідною відповіддю» путіна за атакований нафтозавод, тепер буде «гідна відповідь» на удар по Києву (щось на болотах згорить), після чого послідує «гідна відповідь» за те, що незабаром згорить. І так до безконечності – почергові гойдалкоподібні «гідні відповіді» за принципом: хто кому завдасть більшої шкоди, збитків і руйнувань. Із тією поправкою, що в гонці ушкоджень безумовну фору має крупніший ворог. Клієнти Вероніки Феншуй на куражі вважають себе рівнозначною стороною війни, ніби з асиметричної й диспаритетної війна чарівним помахом карти Таро стала симетричною й паритетною, а заподіяна ворогові шкода співмірна з отриманою шкодою на своїй, унадцятеро меншій, території. Гонка ушкоджень, яка базується на злісному азарті двох гравців наввипередки, хто кому більше наруйнує, все одно зводиться до арифметичної релевантності: шкода, завдана меншому противнику, кратно перевищить шкоду, завдану крупнішому, навіть якщо вона й буде безумовно дошкульною. Гонка ушкоджень за умов об’єктивної нерівності і в територіях, і в далекобійності, і в фізичних можливостях уражати глибокий тил означає сліпу зарубу як самоціль під знаком нескінченності. Цей безконечний пінг-понг у «гідні відповіді» можна грати азартно й самозабутньо, але його результат в умовах об’єктивної нерівності відомий наперед. Солярка для емоцій. (C) DROZDOV

Сьогодні (31 березня 2026 року) підрозділ Google Quantum AI опублікував резонансне дослідження, яке значно скоротило прогнозований час до моменту, коли квантові комп'ютери зможуть зламати захист біткоїна та Ethereum. Ось головні тези з цього звіту та що це означає на практиці: 1. Поріг зламу став у 20 разів нижчим Раніше вважалося, що для зламу 256-бітного шифрування (ECDSA), яке використовує біткоїн, потрібні десятки мільйонів фізичних кубітів. Google у новому документі довів, що для цього достатньо менше ніж 500 000 фізичних кубітів. * Це величезний стрибок, оскільки створення комп'ютера на 500 тисяч кубітів — набагато ближча перспектива, ніж на 10 мільйонів. * Google встановив нову цільову дату для переходу на постквантову криптографію — 2029 рік. 2. "Атака за 9 хвилин" Дослідники змоделювали сценарій, за якого квантовий комп'ютер може вирахувати приватний ключ гаманця за 9 хвилин. * Чому це важливо: Середній час підтвердження блоку в мережі Біткоїн становить 10 хвилин. Якщо хакер зможе вирахувати ключ за 9 хвилин після того, як ви відправили транзакцію (коли публічний ключ стає видимим у мережі), він може встигнути "перехопити" ваші гроші до того, як транзакція буде завершена. 3. Які монети під найбільшою загрозою? Найбільш вразливими є старі гаманці (так звані P2PK адреси), де публічний ключ уже відомий блокчейну. За оцінками Google, під загрозою перебуває близько 6,9 млн BTC (майже третина всієї емісії), включаючи монети Сатоші Накамото. Чи варто панікувати? Попри гучні заголовки, ситуація не є безнадійною: * Технології ще немає: Квантового комп'ютера такої потужності (500 тис. кубітів) сьогодні фізично не існує. Сучасні прототипи значно слабші. * Постквантова криптографія (PQC): Розробники Bitcoin та Ethereum вже працюють над оновленнями протоколів, які замінять поточні алгоритми на стійкі до квантових атак. * Гігієна адрес: Сучасні адреси (SegWit) приховують публічний ключ за хешем, поки ви не зробите транзакцію. Якщо не використовувати одну й ту саму адресу двічі, ризик значно знижується. Висновок: Google не "зламав" біткоїн сьогодні, але показав, що "Q-Day" (день квантового апокаліпсису для шифрів) може настати набагато раніше, ніж ми сподівалися — можливо, вже до кінця цього десятиліття. https://quantumai.google/static/site-assets/downloads/cryptocurrency-whitepaper.pdf

Ви коли-небудь ловили себе на думці, що хочеться просто сісти, відпочити від метушні і почути чиїсь справжні, живі думки? Ось саме так я й починаю цей блог. Тут немає пафосу, немає зайвих слів – тільки чесні роздуми, ідеї, іноді навіть провокації. Бо ж життя – це не лише формули успіху, а й ті маленькі моменти, які змушують задуматися. І я, Юрій Біганський, хочу поділитися з вами своїм особистим простором, де кожен може знайти щось своє. Думки Юрія Біганського про життя і суспільство Життя – штука складна, і кожен з нас має свій унікальний погляд на нього. Мені часто здається, що ми забуваємо просто зупинитися і подивитися навколо. Чи помічали ви, як швидко змінюється світ? Соціальні мережі, новини, тренди – все це накручує нас, змушує бігти швидше, ніж хочеться. Але чи варто? Я вірю, що справжня сила – у простоті. У вмінні слухати себе і не боятися бути чесним. Саме тому я пишу тут, у своєму блозі, щоб поділитися не лише думками, а й емоціями, які часто залишаються поза кадром. Чому ми так боїмося бути вразливими? Чому справжні розмови стали рідкістю? І чи можна змінити це? Ці питання не дають мені спокою, і я впевнений, що вони актуальні для багатьох. eye-level view of a quiet park bench under autumn trees Особисті рефлексії: що мене надихає і турбує Відверто кажучи, іноді мене просто накриває хвиля сумнівів. Але це нормально, правда? Життя не завжди солодке, і я не боюся про це говорити. Мої думки часто крутяться навколо теми змін – як особистих, так і суспільних. Наприклад, нещодавно я задумався про те, як важливо зберігати баланс між роботою і відпочинком. Знаєте, буває так, що хочеш зробити все і одразу, а в результаті – ніде не встигаєш. Тож я навчився ставити пріоритети і не боятися казати "ні". Це не егоїзм, а турбота про себе. І ще одна річ – спілкування. Я вважаю, що справжній діалог – це не просто обмін словами, а взаємне розуміння. Тому я завжди відкритий до нових ідей і думок, навіть якщо вони відрізняються від моїх. close-up view of a notebook with handwritten notes and a pen Чому варто читати блог Юрія Біганського Можливо, ви думаєте: "Що нового я знайду в ще одному блозі?" Відповідь проста – тут немає шаблонів і кліше. Це місце, де можна відчути живу думку, побачити світ очима іншої людини. Я не прагну бути експертом у всьому, але я точно знаю, що кожна ідея, кожен погляд заслуговує на увагу. Мій блог – це не просто тексти, це діалог, який я хочу вести з вами. І якщо ви шукаєте щось справжнє, щось, що змусить вас задуматися, то ви на правильному шляху. До речі, якщо хочете слідкувати за моїми новими публікаціями і не пропустити жодної думки, заходьте на юрій біганський блог онлайн – там завжди щось цікаве! Як я бачу майбутнє особистих блогів Особисті блоги – це не просто хобі, це спосіб зберегти свою унікальність у світі, де інформації забагато. Я вірю, що саме через такі платформи ми можемо будувати справжні спільноти, де кожен почувається почутим. Майбутнє за тими, хто не боїться бути собою. Хто не ховається за масками і не боїться показати свої слабкості. Саме тому я вкладаю душу у свій блог, бо це мій спосіб залишити слід, поділитися досвідом і, можливо, допомогти комусь знайти відповіді. Пишіть свої думки Діліться ідеями Не бійтеся бути відкритими Це не просто поради, це мій особистий рецепт, який працює. Відкритість і свобода слова: чому це важливо Свобода слова – це не просто красиве гасло. Це основа будь-якого здорового суспільства. І я хочу, щоб мій блог став саме таким простором – де можна говорити відкрито, без страху і цензури. Часом буває складно висловити свою думку, особливо коли вона не збігається з більшістю. Але саме в цьому і є сила – у різноманітті поглядів. Я закликаю вас не боятися бути собою, не боятися говорити правду, навіть якщо вона непопулярна. Бо ж правда – це те, що робить нас сильнішими. Ось такий він, мій блог – місце для думок, ідей і справжніх розмов. Запрошую вас приєднатися до цієї подорожі, бо разом ми можемо зробити цей світ трішки кращим. І пам’ятайте: кожна думка важлива, кожна ідея має значення. Тож не мовчіть, говоріть, діліться, живіть повноцінно! high angle view of a cozy workspace with a laptop and coffee cup

🤔 Різке зростання курсу долара з початку 2026 року актуалізувало серед інвесторів питання — чи можуть гривневі інвестиції почати поступатися стратегії пасивного тримання готівкової валюти? 🧮 Математично все дуже просто — гривневі інструменти будуть вигідніші доларового кешу, поки їх дохідність перевищуватиме девальвацію. ⚖️ Наприклад, сьогодні ви можете придбати долар в банку чи обміннику нехай за 44.16 грн/$ й водночас ви можете купити гривневі ОВДП на рік під 15.55% річних. Обрати ОВДП буде для вас вигідніше, якщо через рік курс не виросте на більш ніж 15.55%, тобто поки курс за яким ви зможете продати долар не перевищить 51 грн/$. 🧐 Ключове питання, на яке має дати собі відповідь інвестор, — чи може гривня втратити 15+% за рік? 🗓️ З початку року гривня дійсно девальвувала вже на близько 4%, що яскраво контрастує з мінімальними коливаннями минулого року. НБУ пояснює здорожчання долара передусім посиленням геополітичної невизначеності, яка спричинила турбулентність на світових фінансових і товарних ринках. 🏦 Проте після достатньо швидкого стрибка курсу на початку весни останній тиждень ми спостерігаємо його поступове зниження, зокрема завдяки масштабним інтервенціями Нацбанку. Регулятор зацікавлений у збереженні привабливості гривневих активів та забезпеченні стійкості валютного ринку. Тож є всі причини очікувати, що він докладатиме зусиль для зменшення панічних настроїв і стабілізації офіційного курсу гривні на рівні менш ніж 44 грн/$. 📢 Чи є в НБУ ресурс для цього? Наразі регулятор комунікує, що почувається цілком комфортно навіть із високим рівнем інтервенцій, очікуючи на суттєві надходження міжнародної допомоги в найближчі місяці. Нагадаємо, що резерви НБУ зараз знаходяться на рекордно високому рівні й скоріше за все перевищуватимуть $50 млрд протягом всього року. ➡️ Ми наразі зберігаємо свій прогноз курсу гривні наприкінці року на рівні близько 45 грн/$. Навіть, якщо ми не праві й гривня девальвує більше, ризики девальвації понад 15% наразі виглядають малореалістичними.

​🚀 Майбутнє вже тут: Тестуємо оновлення Gemini 3 Flash ​Друзі, прилетіла свіжа обнова від Google, і це не просто "виправлення помилок". Це стрибок у швидкості, який відчувається з першої секунди. Я вирішив влаштувати нейромережі справжній стрес-тест, і ось перші враження: ​Що реально змінилося? ​ Швидкість ⚡️:  Модель Gemini 3 Flash  тепер видає відповіді майже миттєво. Більше ніяких "роздумів" над довгими текстами — потік думок іде в реальному часі. ​ Мультимодальність 🎨:  Нові двигуни для візуалу ( Nano Banana 2 ) та музики ( Lyria 3 ) працюють у зв'язці. Тепер можна не просто просити текст, а створювати цілий медіапакет за один запит. ​ Інтерактивність:  Голосовий режим став настільки природним, що іноді забуваєш, що спілкуєшся з ШІ. ​ Висновок:  Якщо раніше штучний інтелект був інструментом для пошуку, то тепер це повноцінний напарник, який підхоплює твої ідеї на льоту. ​ А ви вже встигли затестити оновлення? Що найбільше вразило: швидкість чи нові "фішки" в картах? Пишіть у коментарях!  👇 ​ #GeminiUpdate #AI #TechNews #GoogleGemini #FutureIsNow

Google запроваджує нове правило 24 годин: що потрібно знати користувачам Android Google планує суттєво змінити систему Android вже з літа 2026 року. Компанія вводить нові, значно жорсткіші правила для встановлення додатків із сторонніх джерел (не з Play Market). 🔒 Що зміниться Відтепер просто увімкнути «дозволити невідомі джерела» буде недостатньо. Замість цього користувачам доведеться пройти складніший процес: Увімкнути режим розробника Підтвердити, що на вас не тиснуть шахраї Перезавантажити смартфон І головне — почекати 24 години, перш ніж встановити додаток... Після цієї доби потрібно ще раз підтвердити дію (PIN або біометрією), і лише тоді можна встановити програму. ⏳ Навіщо ця затримка Google пояснює це боротьбою з шахрайством. Ідея така: шахраї часто змушують людей швидко встановлювати шкідливі APK-файли затримка у 24 години ламає ефект терміновості і дає час подумати ⚠️ Менше свободи для користувачів Фактично Android стане менш «відкритим»: встановлення сторонніх додатків стане значно складнішим постійно з’являтимуться попередження процес буде довгим і незручним 👨‍💻 Що з розробниками Зареєстровані (перевірені) розробники зможуть працювати майже як раніше Для інших — обмеження стануть серйознішими Безкоштовні акаунти дозволять поширювати додатки лише на обмежену кількість пристроїв ⚖️ Висновок Google намагається знайти баланс між безпекою і свободою, але: безпека явно стає пріоритетом звичайним користувачам стане складніше ставити APK досвідчені користувачі зможуть обійти це, але з додатковими кроками... https://www.chip.de/news/software/google-zwingt-neue-24-stunden-regel-auf-das-muessen-android-nutzer-beachten_6cebd1fc-5c1b-40ab-b908-dd1087ef68b1.html

Нічого ж не помінялося, відколи війна двосторонньо перейшла в фазу гонки ушкоджень. Стійкість тут ні до чого, незламність тут просто супутній продукт, і на кожному згорілому балконі можна розгорнути синьо-жовту фану чи промовити молитву до чудом уцілілого вітражика з Богородицею. Та це не змінить самої логіки гонки ушкоджень. У гонці ушкоджень безумовну фору має крупніший ворог. Гонка ушкоджень, якщо не хоче перетворитися в емоційний азарт наввипередки, хто кому більше нашкодить, мусить мати суху оцінку релевантності: наскільки заподіяна ворогові шкода співмірна/неспівмірна з отриманою у відповідь шкодою на своїй, унадцятеро меншій, території. Якщо гонка ушкоджень далека від знаку дорівнює між збитками обох сторін, вона губить прагматичний розрахунок і перетворюється в самоціль. Гравці просто грають, а стратеги тим і відрізняються, що прораховують 3 кроки наперед. У цивілізованому світі це називається «мудрість державника», у нас же це таврується як невіра в себе. Кожна гра на знищення завжди припускає ймовірність префіксу само-. Наша війна ніколи не була й не буде симетричною й паритетною. Розміри й ресурси воюючих держав неспівмірно диспропорційні. Шкода, завдана меншому противнику, кратно перевищить шкоду, завдану крупнішому, навіть якщо вона й буде безумовно дошкульною. Гонка ушкоджень за умов об’єктивної нерівності і в територіях, і в далекобійності, і в фізичних можливостях уражати глибокий тил означає дуже просту річ: будь-чия перемога буде лише пірровою, позаяк розмір взаємних ушкоджень наближатиметься до катастрофічних і непоправних незалежно від кінцевого фінішу війни. Сліпа заруба, хто кому завдасть якомога болючішої та об’ємнішої шкоди, передбачає як завдавання, так і многократне отримання збитків. Нині ти радієш бавовні на болотах, завтра плачеш у Бернардинському дворику. І так безконечно. І так довіку. І на це треба погодитися, щоразу тішачи себе помстою (блекаут в Москві вже був). Такою є логіка гонки ушкоджень, в якій якраз логіки найменше.... (c) DROZDOV

Мене завжди дратувало в людях, це нестерпне бажання постійно отримувати щось… безкоштовно. Добре, коли тобі наприклад подарували вудилище на якесь свято. То зрозуміло. Чи ти робиш те ж саме. Даруєш людині якусь дрібницю. А людина посміхається. Приємно робити приємно! Це подарунок. Але ти, або тобі, не забов’язані його робити. Йоб@ний совок, ретельно покуривши в бік генетики своїх громадян (і десятка їх поколінь), як на мармурі викарябав істину… «А пусть мне дадут»! При чому ці люди, на максимально серйозних щах, можуть годинами розповідати про те, як хтось (або якийсь бізнес) забов’язаний щось віддавати безкоштовно. Наприклад підприємство, яке виготовляє, ну нехай футболки. Воно забов’язано… угу, все і безкоштовно. Ну добре. Давайте накидаємо простий логічний ланцюжок. Умовна фабрика (зараз буде важливе слово) придбала умовні три контейнери тканини і пошила футболки для військових. Нехай пʼятьдесят тисяч штук. Заплатила при цьому за електроенергію, аренду приміщення, заробітну плату колективу і відповідно податки. А продукцію віддали просто так. Безкоштовно. Як вимагає простий нарід. Ну молодці же? Молодці! Потім знов, за власні кошти придбали тканину… виготовили… роздали. На якому циклічному етапі, фабрика зупиниться з приводу відсутності оборотних коштів? Підприємство зупинилось. Працівників звільнили. За те хтось на кухні задоволений. Дні три! А ось коли ти питаєш цю людину, як давно він продав свою власну квартиру чи будинок, а гроші віддав на потреби ЗСУ, готуйся почути кілометровий спіч про те, чому космічні кораблі не долетять до «Бальшова театра». Так. Безумовно. Зараз багато бізнесів йдуть по шляху благодійності. Але ж це зовсім інша справа. Наприклад приїжджаючи на СТО, тобі щось можуть зробити… ой, безкоштовно. Але за деталь, яку тобі замовили там же, ти всеодно платиш. А ось роботу по заміні чогось там, на себе бере власник станції. Це його благодійність. Його маленький внесок. Знижка… і віддати все і безкоштовно, це не одне і теж. Головне правило бізнесу, рахуйте його аксіома звучить так, «Будь-яке підприємство створюється з метою… отримання прибутку». Це викладають на першому же курсі економічного факультету. Але це все демагогія для притомних. Як переконати наймудріший нарід во Всесвіті, що безкоштовний сир буває лише в мишоловці, я не знаю. Навіть той сир, не безкоштовний. Його хтось виробив, а потім придбав. У нашій країні зʼявиться маленький шанс на дорослість, коли на обіцянку від політичних шулерів, «зменшу ціну на газ в чотири рази», або «дам зарплату вчителям в чотири тисячи доларів», у відповідь замість «Оооооо!! Супер! Омномном… Смаааачно! Дайте ще!», буде лунати «А за чий рахунок банкет»? Сподіваюсь це колись буде. А доки тільки і чутно, «А нехай він чи вони спочатку…». Тобто страна советов, форева! Добрий ранок! Олексій Петров

У листопаді цього року буде готовий перший варіант плану перемовин України з Росією. Держава не змінила своєї позиції: перемовин не може бути без участі України у діалозі. Про це у розмові з журналістами українських телеканалів розповів Президент Володимир Зеленський, передає кореспондент Укрінформу. «План перемовин буде готовий у листопаді. Наразі проходять тематичні конференції. Пройшло вже п’ять. Вони проводяться разом з партнерами, для того, щоб був готовий перший варіант плану, щоб він був детальний», - поінформував Зеленський. Глава держави пояснив, що зараз проводяться консультації з партнерами, конференції по різних напрямках і тематиках (гуманітарна, ядерна і тд.). Після завершення останньої конференції, яка пройде 30-31 жовтня, усі напрацьовані з цих тем документи будуть зібрані в один загальний план перемовин. Він додав, що після цього документ буде надано усім країнам - партнерам, які готові взяти участь у другому Саміту миру. А потім партнери мають передати цей план росіянам. «І далі ми будемо чекати на відповідний фідбек», - заявив Президент. «Наша думка не змінилась. Ми вважаємо, що не може бути перемовин про нас без нас», - резюмував він. ~~~~~ Хм ... цікаво - а як щодо рішення неможливості перемовин з хуйлом?