Результати пошуку

У своїй попередній замітці про психоаналітичну терапію я не торкнулася питання, від якого вважають за краще ухилятися теоретики практичного психоаналізу. Питання полягає в наступному: чи завжди травма є тим, від чого необхідно позбавлятися. Причина ухилення в тому, що психоаналіз обґрунтовує своє існування беззастережно позитивною відповіддю на це питання. Уже Фуко у своїй книзі "Народження клініки" вказав, що концепти хвороби і терапії - це мінливі соціальні конструкти. Іншими словами, те, що ми називаємо хворобою - це не стільки певний об'єктивний феномен, як спосіб його інтерпретації. З цієї причини певний стан організму людини, який в рамках певної світоглядної парадигми вважається таким, що потребує терапії яко відхилення, в рамках іншої світоглядної парадигми може вже не вважатися таким. Розробці терапевтичної методики логічно передує уявлення про те, як повинен функціонувати організм людини в нормальному (здоровому) стані. Саме до цього стану нормальності терапія і покликана наблизити пацієнта. Розробка нових методів терапії та удосконалення вже існуючих - основний предмет турботи таких дослідницьких сфер як психоаналіз, психологія і психіатрія. Але саме теоретичні підстави цих розробок (уявлення про нормальний стан, яке повинно стати результатом успішної терапії), рідко стають предметом критичного розгляду. Наприклад, існує безліч наукових робіт, котрі вказують на спільність тих, кого вважають геніями з пацієнтами психіатричних клінік, але умовність такого протиставлення, як правило, залишається на рівні неартикульованої інтуїції. Інший всім відомий приклад тут - Ніцше. Його божевілля прийнято вважати спонтанною подією, хоча, як зауважує Дельоз, у нас немає підстав говорити про двох Ніцше: до періоду божевілля і після, був лише один Ніцше, філософські роботи якого існують в одному континуумі з божевіллям, котре розвивалось. У психоаналізі травма зазвичай розглядається як асимільованих досвід, який не підлягає психологічній переробці. Психоаналітик покликаний допомогти пацієнтові піддати травматичний досвід психологічній обробці, тобто нівелювати дію травм. Повернемося тепер до згаданого мною питання: чи завжди потрібно позбавлятися від травм? Я готова посперечатися, що не існує жодного толкового письменника, котрий не має в арсеналі свого життєвого досвіду невиліковної психічної травми. Позбавити такого письменника дії його травматичного досвіду - значить вбити в ньому письменника. Це стосується не тільки письменників, а й будь-якої іншої людини. Травма може бути розглянута як неминучий наслідок придбання нового досвіду, адже новий досвід, за визначенням, відмінний від старого, а значить не може повністю асимілюватися з ним в несуперечливе ціле. Формування особистості обумовлено придбанням нового досвіду. Особистість - це колекція шрамів, які залишилися від травм, завданих життям. Потрібно бути абсолютно позбавленим почуття смаку в людях, щоб намагатися перетворити їх на безформну аморфну ​​масу - пацієнтів психоаналітичних кабінетів, котрі вилікувалися від травм. © Julie Reshe

Якщо вам пощастить, ви залишитеся одні. Зовсім одні, коли нікого не буде поруч і доведеться шукати опору на землю і на себе. Якщо вам пощастить і це буде в правильний час, життя вдарить у вас, щоб розколоти як горіх і дістати ядро. Якщо вам пощастить і буде правильний час, вам буде боляче. Так боляче, що цей біль майже змусить померти, а потім допоможе переродитися зсередини. Якщо вам пощастить, ви будете плакати. І ці сльози нічим неможливо буде стримати. І через них прийде звільнення, а потім і справжнє життя. Якщо вам пощастить, ви будете уразливі при інших людях. І ніяк не зможете це заховати. І тоді зрозумієте, хто з вами, а хто ні. Якщо вам пощастить, ви не будете знати відповідей на запитання. І тоді доведеться щось вигадувати самостійно. Якщо вам пощастить, ви розчаруєтеся в людях, ідеях, вчителях і добрих чарівниках. І, переживши це, зможете дивитися на реальний світ. Якщо вам пощастить і буде правильний час, вам не буде в кого запитати поради. Зовсім ні в кого. І доведеться знайти внутрішній компас. Якщо пощастить і буде правильний час, вам буде нестерпно, настільки що доведеться щось зробити з цим або просто розслабитися і дозволити світу щось з вами зробити. Якщо вам пощастить, ви втратите, обдуритесь, будете зраджені і майже розчавлені. І це “майже” відкарбується на обличчі зморшками мудрості. І досвід залишиться з вами на все життя. Якщо вам пощастить, у вас не залишиться грошей. І доведеться вступати в реальні відносини з людьми, яким раніше можна було просто заплатити. Якщо вам пощастить, у вас буде дуже багато грошей, ви осягнете глибину відчаю, коли розвіється ілюзія, що щастя в них. Якщо вам пощастить, вас далеко не всі будуть любити. І потрібно буде налаштувати внутрішню систему цінностей. А бажання всім подобатися відпустить ваше горло. Якщо вам пощастить, хтось близький відвернеться від вас. І ви пізнаєте ціну моментам щастя. Якщо вам пощастить, ви зіткнетеся з улюбленими лицем в лице. І буде дві правди. Їх і ваша. І ви відчуєте дзвінкий простір між окремими Вселеними, які ледь стикаються. Якщо вам пощастить, ви зможете все це витримати. І знайти спосіб перетворення себе. Відчуєте ту внутрішню алхімію, яка робить з болю красу. Зі злості смиренність. Зі страху звершення. А з радості надихаючий приклад. Провина і сором вичищають душу, як двірник вимітає старе сміття. А шрами перетворюють в двері. Якщо вам пощастить і буде правильний час … © 22.02.16 Аглая Датешидзе

Випуск ТСН :: 19:30 :: за 25 травня 2021 року

Існує природній діапазон почуттів, які переживають люди при неминучих, сумних або трагічних змінах або втратах у власному житті. Тобто це нормальна реакція людини на будь-яку травмуючу життєву ситуацію. Щоб пройти важкі періоди життя з повним розумінням всієї глибини власних почуттів, реакцій та переживань – важливо знати стадії прийняття горя, втрат та важких життєвих змін. А їх, відповідно до теорії психіатра Елізабет Кюблер-Росс, є п’ять, що послідовно змінюють одна одну. 5 стадій горя за Кюблер-Росс: • Заперечення • Злість • Торг • Депресія • Прийняття Зауважу, що послідовність стадій необов'язково відбувається в перерахованому порядку. Він може вар'юватися у кожного індивідуально - початися з депресії, а потім по колу або через одну. Втім у фіналі в ідеалі, звісно, маєте вийти на ПРИЙНЯТТЯ. © Ірина Степанова ... Людям, звісно, краще такі речі проходити з фахівцем, тому що самому дуже складно ...

На днях перескладував свою книжкову полицю і натрапив на ось таку посв`яту (див. фото) ... відразу пригадалось, як я колись (2002 рік) було зацікавився торгівлею на ринку FOREX ... Пам`ятаю, що на деморахунку мені вдавалось тоді досить непогано торгувати. Але коли я закинув трішки грошей на реальний депозит - то дуже швидко його злив. Дуже швидко - це 2000 баксів за 5 хв. Після цього дав собі слово більше в це не бавитись ... З того часу в Світі багато чого змінилось. З`'вилось таке відгалуження як бінарні опціони ... Назагал, я вирішив знову вивчити цю тєму детальніше, відсвіжити свої знання і актуалізувати пізнання, набратись нового досвіду. Наразі зареєструвався на порталі ForexClub де відкрив навчальний деморахунок. Планую щодня трішки торгувати, щоб набити руку (і стабілізувати нерви, що в цій справі дуже важливий фактор). Це щодо ринку FOREX. Для дослідження бінарних опціонів підписався на TikTok такого собі активіста Влада з Вінниці - фацет дуже активний, щодня веде прямі трансляції і показує сигнали. Стверджує, що його ефективність в місяць сягає 70%, що дуже навіть непогано. Реальний депозит наразі відкривати не планую. Щонайменше найближчі 3 - 4 місяці. Цього разу не поспішатиму. Але вділятиму цій тємі щодня трохи часу. Далі буде ........

:)