День тільки настав, а ... вже шоста вечора. Тиждень ледь настав в понеділок, а вже п'ятниця.
... і місяць пройшов.
... і рік майже закінчився.
... і пройшло 40, 50 або 60 років нашого життя.
... і ми усвідомлюємо, що втратили своїх батьків і друзів.
І ми розуміємо, що вже пізно повертатися. Так ... Давайте спробуємо максимально використати решту часу. Не потрібно соромитися шукати заняття, які нам подобаються. Давайте додамо кольору до нашого сірого... Давайте сміятися тим дрібницям життя, які є бальзамом для наших сердець.
І врешті-решт, давайте продовжувати насолоджуватися цим часом, який залишився нам... Давайте спробуємо виключити «потім» ...
Я зроблю це пізніше ...
Я скажу потім ...
Я подумаю про це пізніше ...
Ми залишаємо все на потім, як ніби «потім» було наше...
Тому, що ми не розуміємо, що:
потім - кава холодна ...
потім - пріоритети змінюються ...
потім - рік закінчується ...
потім - здоров'я погіршується ...
потім - діти дорослішають ...
потім - батьки старіють ...
потім - обіцянки забуваються ...
потім - день стає вночі ...
потім - життя закінчується ...
І потім часто буває занадто пізно ...
Так що ... не залишайте нічого на потім тому, що, чекаючи «потім», ми можемо втратити кращі моменти, ми можемо втратити друга, ми можемо втратити нашу справжню любов і людину, яку ми любили...
І тоді це вже нічого не можна повернути назад, незважаючи на наш жаль за цим ...
кращий досвід,
кращі друзі,
найкраща сім'я ...
Сьогодні відповідний день ...
Цей момент «зараз» ...
Ми вже не в тому віці, коли можемо дозволити собі відкласти те, що потрібно зробити негайно...
Тому, давайте подивимося, якщо у вас знайдеться час прочитати це повідомлення, то потім поділіться ним. Або, може бути, ви відкладете його на «потім»?