Коли Стіві стукнув 21 рік до нього з'явився ангел. Ангел мав величезні білі крила і скорботне обличчя.
- Стівен. Я Ангел Долі..,- почав сумним тоном новий знайомець
- Пиздануться! - відповів Стів, - а нахрена тобі крила, якщо ти ними не махаєш? І Чому ти висиш у повітрі? Це якась нова технологія?
- Стівен! Я прийшов сказати, що тебе чекає коротке і сумне життя..
- Ні, тут явно справа в крилах! Вони з якогось дивного матеріалу, Я не зустрічав, чорт, чому під рукою немає мікроскопа, коли він так потрібен? Казав ТАТО, ставай біологом!
- Коротке і сумне життя повне страждань! - закінчив ангел, явно роздратованим тоном і для більшого ефекту повів плечима
- Та стій ти нормально! Я хоч лінійкою поміряю розміри, обчисливши площу можна спробувати прикинути приблизну щільність і..
- Ти єбанутий? - запитав Ангел і відібрав у Стівена руки ....
"Ось блін!"- подумав Стівен і пішов до лікарів. Лікарі сказали - жити тобі 2 роки і ті в муках. І зробили скорботні єбала, як у того ангела.
"Ну ок!"- сказав Стівен і тут же одружився на найкрасивішій дівці в окрузі.
- Дорога, ніколи пояснювати, ти любов всього мого життя і все таке, не могла б ти написати пару папірців для одного коледжу, а то у мене лапки? І до речі, Роздягайся
- Ти ж інвалід? У тебе ноги не ходять, а руки не тримають..
- А хто тобі сказав про руки-ноги?
Найкрасивіша Дівка в окрузі прифіґіла ... і поступово народжує трьох дітей.
"Ні, все-таки як той перець літав?"- думає Стівен, приходить до висновку, що вся справа в хитрому гравітаційному трюку і, затиснувши в зубах лінійку, йде досліджувати гравітаційні хвилі.
Тим часом десь нагорі у Ангела долі видалася неприємна розмова з начальством
- Ця людина вже повинна була усвідомити тлінність буття і наблизиться до кінця мирських днів!
- Я знаю, товаришу начальник
- А чому він шкутильгає з універу в універ і пише якісь трактати в яких я ні слова не розумію? Ти йому взагалі являвся?
- Являвся
- Сказав, що йому кирдик?
- Сказав.
- А він що?
- Він всратий якийсь. Спробував виміряти мене лінійкою..
- Що??? Ти взагалі Ангел долі чи хто? Тобі дано повноваження і сили управляти смертними а вони тебе лінійкою? А ти що зробив, нетямущий?
- Руки у нього відібрав
- І?
- І він тепер бігає по університетах, затиснувши цю лінійку зубами…
Але Ангелу довелося-таки явитись вдруге ...
- Стівен! У тебе залишилося мало часу
- Чого? Постривай, я тут зайнятий трохи, виявляється якщо вмираюча зірка досягає сингулярнсті, то..
- Ти мене взагалі слухаєш? У тебе майже не залишилося часу!
- Кого?
- Часу, йоптвою кочеришку! Ти взагалі розумієш що таке час?
- Хм, а цікаве питання! Чи розумію я або хто-небудь ще що таке час... слухай, У мене тут в лабораторії з'явилися нові прилади, не міг би ти підлетіти вооон туди і, зберігаючи постійне прискорення...
Ангел виматюкався і поклявся змінити роботу хоч на Демона Максвелла. На прощання кинув Стівену запалення легенів і полетів, повністю впевнений, що-тепер-то цей придурок відкине коні.
На зміну звільненому Ангелу прийшов новачок, якого попередили тільки про те, що суб'єкт довів попередника своєю балаканиною до нервового зриву.
Третє явлення було в лікарні.
- Я прийшов від того, хто є Альфа і Омега, Початок і кінець..
- Вітаю вас, пане збрехавши! - тепло привітав новачка Стів
- Це ще чому? - поперхнувся новий Ангел
- Тому що нічерта ти не знаєш про те, що таке початок всього і вже тим більше не розумієш, чим воно все скінчиться. Сідай сюди на ліжко, розповім…
Через дві години у Ангела почала боліти голова, через три він спробував покинути хворого, але Стів, знаючи звички цих крилатих міцно тримав посланця за крило. Через чотири Ангел закричав " досить! МОВЧАТИ СМЕРТНИЙ!" і позбавив Стіва дару мови....
"Дурні зовсім", - образився Стівен і почав освоювати синтезатор голосу.
Я не знаю, скількох ангелів в результаті він довів до сказу, але той факт, що замість 2х років він зводив з розуму півсвіту всі 55, багато про що говорить. У нього поступово відібрали руки, ноги, всі м'язи, а потім і зовсім паралізували. Він знайшов якийсь Богом забутий м'яз на щоці і ним написав ще пару трійку книг. І злітав на тренувальному літаку в невагомість. І знявся в декількох фільмах. І лекції ще. І кілька документалок. І серіал. І вдруге одружився. І в космос збирався. Але не встиг....
Вчора до нього прилетів Ангел смерті. Ну тобто він дуже не хотів, але його змусили. Він програв цю місію в покер і його ногами відпинали до Стіва.
- Ну і що?,- запитав Стів
- Ну і все, - відповів Ангел
- Тобто як усе? Тут же ще дохрена всього цікавого! Чорні діри, антиматерія, струни, хвилі, бозони, частинки…
- Ти і правда пізданутий. Ти взагалі розумієш, що ти дурень калічений? Що тобі без сторонньої допомоги і пернути не можна? Ти усвідомлюєш що ти провів все життя замкнений у в'язниці власного тіла?
- Хто у в'язниці? Я в тюрмі? Так мій розум носиться по всій галактиці, я оглядаю всесвіти і туманності, та я взагалі літаю зовні всіх вимірів!
- Йопт! Це-то звідки?
- Що?
- Нічо. Вставай давай, кажу. Підеш зі мною в смерть.
- О! Там я ще не був! Фігасе руки-ноги ходять! Постривай, у мене тут в кріслі лінійка захована з 65го року. Повернись-но крилами сюди…
Стів. Ми будемо сумувати. А ти задай їм там!