Взаємна гонка ушкоджень

Нічого ж не помінялося, відколи війна двосторонньо перейшла в фазу гонки ушкоджень. Стійкість тут ні до чого, незламність тут просто супутній продукт, і на кожному згорілому балконі можна розгорнути синьо-жовту фану чи промовити молитву до чудом уцілілого вітражика з Богородицею. Та це не змінить самої логіки гонки ушкоджень.

У гонці ушкоджень безумовну фору має крупніший ворог. Гонка ушкоджень, якщо не хоче перетворитися в емоційний азарт наввипередки, хто кому більше нашкодить, мусить мати суху оцінку релевантності: наскільки заподіяна ворогові шкода співмірна/неспівмірна з отриманою у відповідь шкодою на своїй, унадцятеро меншій, території.

Якщо гонка ушкоджень далека від знаку дорівнює між збитками обох сторін, вона губить прагматичний розрахунок і перетворюється в самоціль. Гравці просто грають, а стратеги тим і відрізняються, що прораховують 3 кроки наперед. У цивілізованому світі це називається «мудрість державника», у нас же це таврується як невіра в себе.

Кожна гра на знищення завжди припускає ймовірність префіксу само-. Наша війна ніколи не була й не буде симетричною й паритетною. Розміри й ресурси воюючих держав неспівмірно диспропорційні. Шкода, завдана меншому противнику, кратно перевищить шкоду, завдану крупнішому, навіть якщо вона й буде безумовно дошкульною.

Гонка ушкоджень за умов об’єктивної нерівності і в територіях, і в далекобійності, і в фізичних можливостях уражати глибокий тил означає дуже просту річ: будь-чия перемога буде лише пірровою, позаяк розмір взаємних ушкоджень наближатиметься до катастрофічних і непоправних незалежно від кінцевого фінішу війни.

Сліпа заруба, хто кому завдасть якомога болючішої та об’ємнішої шкоди, передбачає як завдавання, так і многократне отримання збитків. Нині ти радієш бавовні на болотах, завтра плачеш у Бернардинському дворику. І так безконечно. І так довіку. І на це треба погодитися, щоразу тішачи себе помстою (блекаут в Москві вже був).

Такою є логіка гонки ушкоджень, в якій якраз логіки найменше....

(c) DROZDOV

А пусть мне дадут, або грьобаний Совок :/

Мене завжди дратувало в людях, це нестерпне бажання постійно отримувати щось… безкоштовно. Добре, коли тобі наприклад подарували вудилище на якесь свято. То зрозуміло. Чи ти робиш те ж саме. Даруєш людині якусь дрібницю. А людина посміхається. Приємно робити приємно! Це подарунок. Але ти, або тобі, не забов’язані його робити.

Йоб@ний совок, ретельно покуривши в бік генетики своїх громадян (і десятка їх поколінь), як на мармурі викарябав істину… «А пусть мне дадут»!

При чому ці люди, на максимально серйозних щах, можуть годинами розповідати про те, як хтось (або якийсь бізнес) забов’язаний щось віддавати безкоштовно. Наприклад підприємство, яке виготовляє, ну нехай футболки. Воно забов’язано… угу, все і безкоштовно. Ну добре. Давайте накидаємо простий логічний ланцюжок. Умовна фабрика (зараз буде важливе слово) придбала умовні три контейнери тканини і пошила футболки для військових. Нехай пʼятьдесят тисяч штук. Заплатила при цьому за електроенергію, аренду приміщення, заробітну плату колективу і відповідно податки. А продукцію віддали просто так. Безкоштовно. Як вимагає простий нарід. Ну молодці же? Молодці! Потім знов, за власні кошти придбали тканину… виготовили… роздали. На якому циклічному етапі, фабрика зупиниться з приводу відсутності оборотних коштів? Підприємство зупинилось. Працівників звільнили. За те хтось на кухні задоволений. Дні три! А ось коли ти питаєш цю людину, як давно він продав свою власну квартиру чи будинок, а гроші віддав на потреби ЗСУ, готуйся почути кілометровий спіч про те, чому космічні кораблі не долетять до «Бальшова театра».

Так. Безумовно. Зараз багато бізнесів йдуть по шляху благодійності. Але ж це зовсім інша справа. Наприклад приїжджаючи на СТО, тобі щось можуть зробити… ой, безкоштовно. Але за деталь, яку тобі замовили там же, ти всеодно платиш. А ось роботу по заміні чогось там, на себе бере власник станції. Це його благодійність. Його маленький внесок. Знижка… і віддати все і безкоштовно, це не одне і теж. Головне правило бізнесу, рахуйте його аксіома звучить так, «Будь-яке підприємство створюється з метою… отримання прибутку». Це викладають на першому же курсі економічного факультету.

Але це все демагогія для притомних. Як переконати наймудріший нарід во Всесвіті, що безкоштовний сир буває лише в мишоловці, я не знаю. Навіть той сир, не безкоштовний. Його хтось виробив, а потім придбав. У нашій країні зʼявиться маленький шанс на дорослість, коли на обіцянку від політичних шулерів, «зменшу ціну на газ в чотири рази», або «дам зарплату вчителям в чотири тисячи доларів», у відповідь замість «Оооооо!! Супер! Омномном… Смаааачно! Дайте ще!», буде лунати «А за чий рахунок банкет»? Сподіваюсь це колись буде. А доки тільки і чутно, «А нехай він чи вони спочатку…». Тобто страна советов, форева!

Добрий ранок!

Олексій Петров

Зеленський анонсував план перемовин України з Росією

У листопаді цього року буде готовий перший варіант плану перемовин України з Росією. Держава не змінила своєї позиції: перемовин не може бути без участі України у діалозі.

Про це у розмові з журналістами українських телеканалів розповів Президент Володимир Зеленський, передає кореспондент Укрінформу.

«План перемовин буде готовий у листопаді. Наразі проходять тематичні конференції. Пройшло вже п’ять. Вони проводяться разом з партнерами, для того, щоб був готовий перший варіант плану, щоб він був детальний», - поінформував Зеленський.

Глава держави пояснив, що зараз проводяться консультації з партнерами, конференції по різних напрямках і тематиках (гуманітарна, ядерна і тд.). Після завершення останньої конференції, яка пройде 30-31 жовтня, усі напрацьовані з цих тем документи будуть зібрані в один загальний план перемовин.

Він додав, що після цього документ буде надано усім країнам - партнерам, які готові взяти участь у другому Саміту миру. А потім партнери мають передати цей план росіянам. «І далі ми будемо чекати на відповідний фідбек», - заявив Президент.

«Наша думка не змінилась. Ми вважаємо, що не може бути перемовин про нас без нас», - резюмував він.

~~~~~

Хм ... цікаво - а як щодо рішення неможливості перемовин з хуйлом?